Пошук по сайту


Навчально-методичний комплекс курсу «Соціологія»

Навчально-методичний комплекс курсу «Соціологія»

Сторінка1/9
  1   2   3   4   5   6   7   8   9




Міністерство освіти і науки України
Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Затверджено кафедрою

__ ___________ 2012 р.

Завідувач кафедри

_______________________

Кафедра філософії




НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС КУРСУ

«Соціологія»

Навчально-методичний комплекс розроблено к.соц.н., доцентом Клюєнко Е.О.

Кіровоград - 2012



УДК
ББК


Навчально-методичний комплекс курсу. – Назва ВНЗ. - 2012__. - __ с.

Розробники: (вказати авторів, їх науковий ступінь та посади).

Рецензенти: (профільна кафедра іншого ВНЗ та два рецензенти: з установи, в якій викладається навчальний курс, та з іншого ВНЗ або НДІ).

Затверджено методичною радою (назва ВНЗ, факультету)

Протокол № ___від _______________________2012__ р.

ББК
© Назва ВНЗ, 2012
Зміст

ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ …………………..………………………4

МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ КУРСУ ……………………………………………………...4

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ ……………………………………………………………...6

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ………………………………………………12

ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ ……………………………………………………………………………..13

ТЕМи і зміст семінарських занять ………………………………………………….16

завдання для самостійної роботи…………………………………………………..19

НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЕКТ…………………………………………………………………………21

МЕТОДИ НАВЧАННЯ…………………………………………………………………………….21

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ………………………………………………………………………..21

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ………………...24

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ……………………25

ЛІТЕРАТУРА……………………………………………………………………………………….45


СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Соціологія»

  1. Опис навчальної дисципліни





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 2

Галузь знань

_______________

(шифр і назва)

за вибором


Напрям підготовки

_______________

(шифр і назва)

Модулів – 1

Спеціальність (професійне спрямування):

_______________


Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

3-й

3-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання – не передбачено

Семестр

Загальна кількість годин - 72

5-й

5-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 1

самостійної роботи студента – 3

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

6 год.

8 год.

Практичні, семінарські

12 год.

-

Лабораторні

-

-

Самостійна робота

54 год.

64 год.

Індивідуальні завдання: -

Вид контролю: залік


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 25% ауд., 75% сам.

для заочної форми навчання – 11% ауд., 89 сам.
2. МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ КУРСУ
Мета вивчення соціології у ВНЗ – навчитися мислити соціологічно, розвивати «соціологічну уяву». Це означає, по-перше, науково мислити про поведінку людей та про суспільні явища. І, по друге, це означає засвоїти ширший погляд на речі нашого повсякденного життя. Навчитися мислити соціологічно, отже, означає навчитись науково бачити явища людського життя «очима різних культур», а НЕ суто крізь свій власний суб’єктивний досвід, що є вузьким. «Соціологічна уява» - це мислена спроможність за допомоги наукових знань вийти за межі кола особистих обставин і поглянути на звичайні явища в ширшому контексті, тобто в контексті життя людей в різних культурах та історичних епохах. Соціологічне мислення, таким чином, це ВМІННЯ мислити про суспільство подумки перебуваючи нібито над ним, бачити його з різних сторін, а не зі свого особистого досвіду.

Успішне засвоєння курсу надає студентові можливість отримати наукові (достовірні) знання про таємниці його власної поведінки у суспільстві, а також, отримати правильні відповіді на найважливіші соціальні загадки. Соціологічне мислення є необхідною умовою СУЧАСНОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ та професійної компетентності фахівця, зокрема і вчителя, який має приймати соціально-грамотні рішення. Крім того, без соціологічних знань не може бути успішним подальше засвоєння дисциплін гуманітарного та соціально-економічного блоку, історичних, філологічних та педагогічних дисциплін, оскільки соціологія є фундаментальною наукою, що розкриває закономірності людської поведінки та соціальних явищ.

Завданням вивчення курсу «Соціологія» є формування наступних знань, умінь та навичок:

  • знання специфіки предмета і об’єкта соціології;

  • визначення понять «соціальний феномен» та «соціальний факт»;

  • розуміння системи наук та місця в ній соціології;

  • знання основних функцій соціології та ролі соціології в історії розвитку суспільства;

  • знання соціологічного погляду на природу людини;

  • розуміння специфіки людського роду та поняття «людська природа»;

  • визначення понять «культура», «етноцентризм», «культурний релятивізм», «культурні універсалії;

  • знання чотирьох основних елементів та функцій культури;

  • знання закону ціннісно-нормативної регуляції поведінки людей;

  • знання понять «соціалізація», «ресоціалізація», «агенти соціалізаці» та розуміння ролі соціалізації у відтворенні суспільства;

  • розуміння феномену депривації та двох його різновидів – соціальної ізоляції та госпіталізму;

  • розуміння феномену несоціалізованих дітей («діти-дикуни»);

  • знання впливу соціалізації на біологічний розвиток дитини;

  • знання основних етапів життєвого шляху людини та сприйняття смерті в різних культурах;

  • визначення поняття «суспільство» та знання чотирьох трактувань суспільства;

  • знання історичних типів суспільств;

  • вміти дати характеристику сучасному українському суспільству;

  • визначення поняття «глобалізація» та знання процесів та факторів глобалізації;

  • визначення поняття «соціальна зміна» та знання чинників соціальних змін;

  • визначення поняття «соціальний рух» та знання типів соціальних рухів;

  • розуміння понять «соціальна взаємодія» та особливості соціальної взаємодії на макро- та мікрорівнях;

  • знання мікросоціологічних теорій соціальної взаємодії;

  • розуміння змісту та механізмів соціальної взаємодії;

  • знання понять «стать» і «гендер» та розуміння причин різниці в поведінці чоловіків та жінок

  • розуміння процесів гендерної соціалізації та чотирьох складових гендерної ідентичності;

  • вміння розкрити механізм гендерної соціалізації;

  • розуміння культурних відмінностей у вихованні чоловіків та жінок та багатоманітності уявлень про гендерні ролі;

  • знання про закладені «природою» і сконструйовані «культурою» гендерні ролі;

  • розуміння понять «соціологія тіла», «моделі тіла», «технології себе», «соціальні технології тіла», «культ молодості», «ейджизм», «культ тіла», «соціалізація природи»;

  • розуміння соціальної зумовленості рівня та структури захворювань, середньої тривалості життя та рівня смертності;

  • знання про вплив віку на соціальний статус людини в різних культурах та епохах;

  • розуміння закономірності про культурно-історичну визначеність відмінностей в уявленнях про здорове і нормальне та нездорове і ненормальне людське тіло;

  • розуміння причин перетворення сексуальності на провідну тему сучасної популярної культури у новітніх суспільствах («сексуалізація поп-культури»);

  • визначення понять «сексуальність», «пластична сексуальність», «сексуальна революція»;

  • розуміння соціокультурної та історичної зумовленості сексуальної поведінки людини;

  • знання про три етапи формування сучасних уявлень про сексуальність людини;

  • засвоєння строго наукового розуміння скандального феномену гомосексуальності;

  • визначення понять «сім’я», «шлюб», «спорідненість», «моногамія», «полігамія (полігінія, поліандрія)».

  • знання про три фази розвитку сім'ї в Європі та про зміни в моделях сім’ї у світі (два основні чинники та напрямки змін);

  • розуміння проблеми розлучень;

  • засвоєння строго наукового розуміння найгостріших проблем сім’ї: сексуальне скривдження, інцест, насильство в сім’ї;

  • знання про кризу традиційної сім'ї (і сімейних цінностей) та про альтернативні форми сім’ї;

  • визначення понять «девіантна поведінка», «соціальний контроль», «соціальні норми», «соціальні санкції»;

  • розуміння основних теорій злочинності та девіантної поведінки;

  • знання про основні форми і проблеми соціальних санкцій щодо злочинності (ув’язнення та смертна кара);

  • засвоєння проблеми взаємозв'язку гендеру і злочинності: рівні та структура чоловічої та жіночої злочинності;

  • знання про аналіз злочинів людей розумової праці, багатих та можновладців, державні злочини, організовану злочинність;

  • визначення понять «соціальна стратифікація»;

  • знання чотирьох систем соціальної стратифікації;

  • розуміння классового поділу сучасного суспільства;

  • визначення понять «соціальна мобільність», «маргінальність», знання різновидів мобільності;

  • розуміння феноменів бідності та нерівності;

  • визначення понять «соціальна організація», «соціальний інститут», «бюрократія»;

  • знання типів відносин та проблем контролю (нагляду) в організаціях;

  • розуміння тенденцій змін у глобальних організаціях;

  • знання різновидів соціальних інститутів та їхніх функцій та дисфункцій;

  • визначення понять «масова комунікація», «засоби масової інформації» (ЗМІ), «популярна культура»;

  • знання основних теорій ЗМІ та процесу глобалізації ЗМІ;

  • знання впливу телебачення на поведінку людей та проблеми насильства;

  • розуміння впливу на життя і поведінку людей мультімедіа, інтернету та кіберпростору;

  • знання поняття «громадська думка» (її структура, функції, вимірювання);

  • знання етапів розвитку емпіричної соціології;

  • визначення емпіричного дослідження та його місця і ролі в аналізі соціальних явищ;

  • знання семи основних етапів емпіричного дослідження;

  • знання структури та функцій дослідницької програми;

  • знання основних методів дослідження та аналізу даних;

  • знання поняття і змісту соціологічного вимірювання;

  • розуміння рівнів соціололгічного теоретизування;

  • знання основних теоретичних підходів: функціоналістський, конфліктологічний, мікроінтеракціоністський.

  • знання новітніх теоретичних підходів: структуралізм та постмодернізм.

  • розуміння головних чотирьох теоретичних ділем в соціології.

  • знання розвитку соціологічної думки в Україні.



3. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ
Вступні зауваження.

Слово «соціологія» з'явилося понад 170 років тому (1839 р.) у Франції для позначення нової науки про суспільство, яка на відміну від філософії (що й дотепер абстрактно розмірковує про суспільство) конкретно досліджувала б суспільство, так само, як фізика досліджує неживу матеріальну природу, а біологія - живу. Отже, наука про суспільство (це є переклад слова «соціологія»), спрямована на практичну корисність і з тих часів дає нам об’єктивне і достовірне знання про головні соціальні загадки нашої поведінки та про таємниці соціальних явищ. Злочинна і сексуальна поведінка, «чоловіча» і «жіноча поведінка», самогубство, та інші подібні явища, пояснюються зовсім не людською психологією чи біологічною природою. Як от, приміром, кохання, яке в нашій культурі вважають природнім потягом, для багатьох людей у світі є невідомим явищем, про яке вони й не чули (є культури у яких поцілунок навіть викликає огиду).

Річ у тім, що більшість із нас сприймають світ відповідно до вже відомого нам із власного життя. Соціологія ж показує нам, що ТЕ, ЩО МИ СПРИЙМАЄМО ЯК ПРИРОДНЄ Й НЕМИНУЧЕ, ДОБРЕ АБО ІСТИННЕ, МОЖЕ ЗОВСІМ НЕ БУТИ ТАКИМ, бо наша поведінка формується під впливом потужних соціальних та історичних сил.

Соціологія вчить, що життя кожного з нас відображає характеристики спільнот та культур, до яких ми належимо. В чому користь такого знання? Що більше ми знаємо про те, чому ми діємо так, а не інакше, і про «секрети» явищ в нашому суспільстві, то з більшою ймовірністю зможемо впливати на власне майбутнє!

Отже, соціологія – це вивчення соціального життя людини (на відміну від психологічного, біологічного, фізичного), груп людей та суспільств. Соціологія є надзвичайно цікавою та захоплюючою дисципліною, оскільки йдеться про нашу власну поведінку як суспільних істот. Поле соціологічних досліджень надзвичайно широке – від аналізу випадкових зустрічей між окремими індивідами на вулиці й до вивчення світових, глобальних явищ і процесів.

Важливо, що соціологія не просто сукупність знань, а що вона має великі практичні перспективи застосування в житті кожної окремої людини. Щоб дійсно цього досягти, треба навчитись долучати соціологічні відкриття до ситуацій власного життя за допомоги «СОЦІОЛОГІЧНОЇ УЯВИ». Одним із важливих кроків до цього є усвідомлення відмінностей між способами життя, які ми в наших новітніх суспільствах вважаємо за норму, і звичаями та побутом інших спільнот.

Метою викладання соціології у ВНЗ є формування у студента культури соціологічного мислення.

Культура соціологічного мислення, на думку багатьох соціологів, співпадає з тим, що відомий американський соціолог Чарльз Райт Мілс назвав «соціологічною уявою», в якій можна виділити три виміри:

  1. структурний, тобто вміння розуміти оточуюче соціальне середовище – структуру суспільства, її елементи та їх взаємозв’язок один з одним, те як вони функціонують, чим структура суспільства, що вивчається, відрізняється від інших типів соціального порядку;

  2. історичний, тобто вміння бачити значні особливості сучасного світу у порівнянні з минулими історичними епохами, механізми зміни даного суспільства, засоби «як робити» історію, характерні для конкретної історичної епохи;

  3. людський, тобто здатність зрозуміти, які типи людей відіграють особливу роль у сучасному суспільстві на даному етапі, які ідуть їм на зміну, який відбір вони проходять і як формуються, як набувають свободи або підкоряються обставинам, стають чутливими або байдужими, який вплив на «людську натуру» має конкретне соціальне середовище.


Змістовий модуль 1. Загальна соціологія
Тема 1. Соціологія та поле її наукових досліджень.

Наукове і повсякденне знання про життя людей у суспільстві та про соціальні явища. Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ: соціологічне мислення («соціологічна уява»). Визначення об’єкта і предмета соціології.

Поняття соціального феномену та соціального факту: визначення (П.Блау, В.Ядов), типи (Є.Головаха) та дві головні риси (Е.Дюркгейм).

Місце соціології у системі наук: генералізуючи та спеціальні науки. Природничі, гуманітарні, та соціальні науки. Номотетичні та ідеографічні науки. Соціологічний погляд на природу людини.

Початок соціології та вчені засновники (О.Конт, Е.Дюркгайм, К.Маркс, Г.Спенсер, М.Вебер). Розвиток соціологічної думки в Україні кін.XІX-поч.ХХст. (М.Драгоманов, М.Грушевського, Б.Кістяківський, В.Липинський).

Структура соціології. Рівні соціологічного знання (глобальний, макро-, мезо-, мікро-) та його типи (теоретичне і емпіричне знання, фундаментальне і прикладне).

Соціологічні закономірності та закони соціології: передбачувані та непередбачувані наслідки поведінки людей.

Основні функції соціології: пізнавальна, світоглядна, описова, теоретико-методологічна, прогностична, управлінська, культурно-просвітницька та ін. Роль соціології в історії розвитку суспільства. Значення соціології у професійній діяльності вчителя.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Навчально-методичний комплекс курсу «філософія»
Навчально-методичний комплекс курсу. Кіровоградський державний педагогічний університет імені В. Винниченка. 2012 р с. 50

Навчально-методичний комплекс курсу «філософія»
Навчально-методичний комплекс курсу. Кіровоградський державний педагогічний університет імені В. Винниченка. 2009 р с. 47

Соціологія
Соціологія: навчально – методичний комплекс / За ред. Щудло С. А., Романіва Т. М., Мірчук І. Л.– Дрогобич: Вимір, 2007

Навчально-методичний комплекс курсу
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри філософії та політології Кіровоградського державного педагогічного університету...

Навчально-методичний комплекс курсу «Релігієзнавство»
Рецензенти: (профільна кафедра іншого внз та два рецензенти: з установи, в якій викладається навчальний курс, та з іншого внз або...

Соціологія Навчально-методичний посібник для студентів всіх напрямків
Мирський Р. Я., доктор філософських наук, професор Національного університету “Львівська політехніка”

Соціологія Навчально-методичний посібник для студентів всіх напрямків
Мирський Р. Я., доктор філософських наук, професор Національного університету “Львівська політехніка”

Історія міжнародних відносин
Сторія міжнародних відносин. Навчально-методичний комплекс для студентів денної та заочної форми навчання / д.І. н проф. С. С. Троян....

Навчально-методичний комплекс
Самостійна робота: (підготовка до семінарських занять, опрацювання лекційного матеріалу та матеріалу, що не виноситься на розгляд...

Навчально-методичний посібник до курсу «Новітні технології в управлінні освітою»
Затверджено на засіданні Вченої ради геолого-географічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

i.lekciya.com.ua
Головна сторінка