Пошук по сайту


Історія міжнародних відносин

Історія міжнародних відносин

Сторінка1/10
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
РІС КСУ
Кафедра міжнародних відносин і країнознавства



Троян С.С.

ІСТОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

навчально-методичний комплекс для студентів

денної та заочної форм навчання


Затверджено на засіданні кафедри

міжнародних відносин і країнознавства,

протокол № 1 від 29 серпня 2009 року.
Рівне – 2009
ІСТОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН. Навчально-методичний комплекс для студентів денної та заочної форми навчання / д.і.н. проф. С.С.Троян. – Рівне: РІС КСУ, 2009. – 58 с.


Відповідальний за випуск: к.і.н. доц. О.І.Санжаревський.

Рецензенти: к.і.н. доц. О.Б.Озимчук; к.і.н. доц. Д.О.Михайлов.

© РІС КСУ, 2009
ВСТУП

Зміст курсу охоплює характеристику основних етапів розвитку міжнародних відносин і міжнародних систем, головні події міжнародного життя від завершення Першої світової війни 1914-1918 рр. до початку ХХІ століття. Окрема тема присвячена проблемам періодизації історії міжнародних відносин.
Основна мета – навчити студентів характеризувати основні періоди розвитку міжнародних відносин, самостійно аналізувати міжнародну політику на різних історичних етапах, розбиратися в основних аспектах зовнішньої політики впливових держав світу, особливо в часовому проміжку від завершення Першої світової війни до початку ХХІ століття.
Студент повинен знати:

  • періодизацію історії міжнародних відносин;

  • характеристику основних етапів (періодів) міжнародних відносин;

  • загальні риси та характеристику різних міжнародних систем – Вестфальської, Віденської, Версальсько-Вашингтонської, Ялтинсько-Потсдамської;

  • основні події міжнародного життя на різних етапах історії міжнародних відносин;

  • головні риси зовнішньої політики держав, насамперед від Першої світової війни до початку ХХІ століття;

  • роль війни та дипломатії в міжнародному житті на різних етапах історії міжнародних відносин;

  • вплив видатних державних і політичних діячів, дипломатів і учених на події міжнародного життя та їх перебіг;

  • вплив доленосних подій (війни, революції, світові війни тощо) на еволюцію міжнародних відносин, їх характер і тенденції розвитку;

  • теоретичні аспекти сучасних міжнародних відносин;

  • об’єктивні та суб’єктивні причини міжнародних конфліктів наприкінці ХХ – початку ХХ ст.;

  • характер і направленість сучасних системних трансформацій;

  • регіональні характеристики міжнародних відносин і зовнішньої політики;

  • основні риси зовнішньої політики провідних держав сучасного світу та їх вплив на всю систему міжнародних відносин;

  • суть і перспективи вирішення глобальних проблем людства.

Студент повинен вміти:

  • визначити головні історичні події міжнародного життя;

  • аналізувати відносини між основними державами європейського континенту і світу взагалі;

  • давати детальну характеристику причин загострення внутрішнього положення та його впливу на зовнішню політику країн Європи, Азії та Америки в хронологічних рамках періоду, що вивчається;

  • визначити основні рушійні сили змін на міжнародній арені;

  • вільно володіти матеріалом курсу, знати основну та додаткову літературу до нього;

  • використовувати понятійний і термінологічний аппарат з історії міжнародних відносин.

В ході вивчення курсу використовуються його взаємозв’язки з всесвітньою історією, історією країн СНД, історією слов’ян, історією України, основами геополітики тощо.
ПРОГРАМА КУРСУ “ІСТОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН”
Вступ. Предметне поле науки про міжнародні відносини

Наука про міжнародні відносини у вузах України. Закономірності сучасної науки про міжнародні відносини. Поняття зовнішньої політики, міжнародної політики та міжнародних відносин. Проблема предмету та об’єкту в історії міжнародних відносин. Історія міжнародних відносин у системі наук і навчальних дисциплін. Предмет, мета і завдання навчального курсу. Джерела періодика та література з історії міжнародних відносин.
Проблеми періодизації історії міжнародних відносин

Загальні проблеми періодизації історії міжнародних відносин. Основні критерії і підходи до періодизації історії міжнародних відносин. Генеза і тенденції розвитку системи міжнародних відносин. Вестфальська, Віденська, Версальсько-Вашингтонська, Ялтинсько-Потсдамська та сучасна (постбіполярна) міжнародні системи. Зміна характеру міжнародних відносин у ХХ ст.: вплив світових воєн і глобальних системних трансформацій. Особливості становлення “постміжнародних” відносин і нової світової конфігурації сил на рубежі ХХ – ХХІ ст.
Загальна характеристика Вестфальської та Віденської систем міжнародних відносин

Тридцятилітня війна та її наслідки. Вестфальські мирні договори як договірно-правова база Вестфальської міжнародної системи. Вестфальська система міжнародних відносин як система балансу сил. Роль Англії, Франції, Росії, Австрії та Прусії у міжнародних відносинах ХVІІ – ХVІІІ ст.

Вплив Великої Французької буржуазної революції та наполеонівських воєн на становлення нової системи міжнародних відносин. Віденський конгрес 1814 – 1815 рр. та його рішення: створення нової системи міжнародних відносин. Віденська міжнародна система та підтримання балансу сил на міжнародній арені в 20 – 40-х рр. ХІХ ст. Революції 1848 р. в Європі та Кримська війна 1853 – 1856 рр. Крах Віденської міжнародної системи.
Міжнародні відносини під час Першої світової війни (1914 – 1918 рр.)

Передумови Першої світової війни. Нові економічні, політичні та ідеологічні фактори розвитку світу наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Виникнення військово-політичних союзів (Троїстий союз і Антанта) і загострення міжнародної обстановки на початку ХХ ст. Перші імперіалістичні війни, міжнародні кризи та конфлікти. Сараєвське вбивство та липнева криза 1914 р. як привід до розв’язання Першої світової війни. Дипломатична підготовка війни. Військово-політичні плани та цілі провідних держав тогочасного світу.

Характер Першої світової війни. Утворення Четвертного союзу. Дипломатична боротьба за нейтральні держави. Завершення формування двох ворожих таборів. Початок та хід війни. Україна в першій імперіалістичній війні. Переговори у Бресті. Вступ у війну США. Ленінський “Декрет про мир” і мирна програма американського президента В.Вільсона “14 пунктів”. Капітуляція та вихід з війни союзників Німеччини. Комп’єнське перемир’я. Закінчення світової війни. Співвідношення сил на міжнародній арені після закінчення першої світової війни.
Післявоєнний устрій світу. Версальсько-Вашингтонська система міжнародних відносин

Основні наслідки Першої світової війни. Паризька мирна конференція 1919 – 1920 рр. та її рішення: скликання, склад та організація роботи конференції. Версальський мирний договір з Німеччиною. Сен-Жерменський договір з Австрією. Нейїський договір з Болгарією. Тріанонський договір з Угорщиною. Севрський договір з Туреччиною. Створення Ліги Націй. Мандатна система.

Вашингтонська конференція 1921 – 1922 рр. та її рішення. Договори 3-х, 5-ти і 9-ти. Вашингтон як перша ревізія Версаля.

Позитивні наслідки, проблеми та суперечності Версальсько-Вашингтонської системи.
Мирні конференції та спроби перегляду повоєнних домовленостей у 20-і роки ХХ ст.

Підготовка скликання конференції в Генуї. Відношення Франції, США та Росії щодо скликання конференції. Вимоги європейських держав. Рапальський сепаратний договір Росії з Німеччиною 16 квітня 1922 р. Новий меморандум Антанти. Конференція в Гаазі, її направленість і підсумки. Міжнародне значення Генуезької та Гаазької конференції.

Лозаннська конференція та її рішення. Локарнські договори 1925 р. Плани Дауеса (1924 р.) та Юнга (1928 р.) і їх реалізація. Пакт Бріана – Келлога 1928 р. та його вплив на характер міжнародних відносин.

Міжнародне становище СРСР, його дипломатія щодо сусідніх держав. Встановлення дипломатичних відносин з країнами Близького та Середнього Сходу. Ставлення Радянської Росії – СРСР до національно-визвольних рухів в Монголії, Туреччині та Китаї. Встановлення дипломатичних відносин з Англією та рядом інших держав. Радянсько-американські відносини, їх специфіка. Міжнародні договори СРСР в другій половині 20-х рр.
Міжнародні відносини 30-х років ХХ ст.

Ускладнення становища в Європі в зв’язку з приходом до влади в Італії та Німеччині фашистів. Діяльність Муссоліні в Італії. Прихід до влади в Німеччині Гітлера. Зовнішньополітичні плани Німеччини. Проект “Пакту чотирьох”. Лондонська економічна конференція. Створення Балканської Антанти. Місце України в польсько-німецьких відносинах. Зміст і мета політики колективної безпеки в Європі, позиції СРСР, Англії та Франції, а також інших держав. Конвенція про визначення агресії. Нова смуга нормалізації дипломатичних відносин СРСР з капіталістичними країнами. Вступ Росії до Ліги Націй. Укладення договорів між СРСР і Францією, СРСР та Чехословаччиною.

Відмова Німеччини від військових статей Версальського договору. Позиції великих держав. Англо-німецька морська угода. Розширення італо-німецької агресії напередодні другої світової війни. Загострення політичного становища в Європі навесні 1939 р. Посилення економічних та політичних суперечностей. Розширення фашистської агресії. Укладення Пакту про ненапад між СРСР та Німеччиною 23 серпня 1939 року. Таємний протокол до нього.
Міжнародні відносини періоду Другої світової війни (1939 – 1945 рр.)

Друга світова війна в історії і міжнародних відносинах країн світу. Співвідношення сил на міжнародній арені напередодні війни, її характер, періодизація. Напад на Польщу. Вступ у війну Великої Британії та Франції. Позиція США. Політичні події “дивної війни” на Заході. Вступ радянських військ на територію Польщі. Включення до складу СРСР Західної України та Західної Білорусії, країн Балтії і Північної Буковини.


Напад Німеччини на СРСР. Зміна характеру всієї війни. Утворення антигітлерівської коаліції. Крах гітлерівської стратегії “блискавичної війни”. Розгром фашистів під Москвою, Сталінградська та Курська битви. Перемоги Червоної Армії в 1944 р. Відкриття другого фронту. План військових дій у Франції та Італії. Питання післявоєнного устрою Європи та відносини між головними учасниками антигітлерівської коаліції. Тегеранська (1943 р.), Ялтинська (1945 р.) та Берлінська (1945 р.) конференції “великої трійки”. Створення Організації Об’єднаних Націй та перші кроки її діяльності на міжнародній арені.

Завершення, підсумки та міжнародне значення Другої світової війни.
Міжнародні відносини в 1945 – сер. 1950-х рр.

Становлення двох зовнішньополітичних курсів на міжнародній арені. Паризька конференція 1947 р. та її рішення. Німецька проблема та її розв’язання. Утворення ФРН і НДР. Народно-демократичні революції у країнах Центральної, Східної та Південно-Східної Європи. Виникнення світової системи соціалізму. Початок “холодної війни”. Доктрина Трумена і план Маршала. Утворення НАТО(1949 р.) і Організації Варшавського Договору (1955 р.). Блокова політика великих держав.
Міжнародні відносини в 1955 – 1975 рр.

Відносини між країнами соціалістичної співдружності. Політика СРСР по відношенню до союзників: введення радянських військ і сил ОВД в Будапешт (1956 р.) і Прагу (1968 р.). Утворення Ради Економічної Взаємодопомоги (1949 р.) та її діяльність на міжнародній арені.

Становлення та розвиток інтеграційних процесів у Західній Європі та світі. Виникнення економічного союзу західноєвропейських країн.

Крах колоніальної системи колоніалізму. “Рік Африки” (1960 р.). Виникнення Руху неприєднання (1961 р.). Система неоколоніалізму.

Зростання конфронтації між Сходом і Заходом. Карибська криза 1962 р. та її міжнародні наслідки. Локальні конфлікти. Війна США у В’єтнамі (1964 – 1975 рр.). Близькосхідна проблема та спроби її врегулювання.

Нове співвідношення сил на міжнародні арені наприкінці 60-х років ХХ ст. Матеріальні засади розрядки міжнародної напруженості. Військово-політичний паритет між двома наддержавами. Розрядка у міжнародних відносинах першої половини 70-х років ХХ ст. Радянсько-американські домовленості про системи протиракетної оборони та стратегічні озброєння (Договори про ПРО і ОСО-1 1972 року). Врегулювання відносин і створення договірно-правової бази між ФРН та її східними сусідами. Чотирьохстороння домовленість по Західному Берліну (1971 р.). Гельсінкський процес – Нарада з безпеки та співробітництва в Європі. Заключний акт НБСЄ 1 серпня 1975 р. – вершина міжнародної розрядки.

Міжнародні відносини в другій пол. 70-х – на початку 80-х рр. ХХ ст.

Причини та загострення міжнародних відносин в другій половині 70-х – на початку 80-х рр. Поворот від розрядки до холодної війни. Введення радянських військ в Афганістан. Відмова Китаю від укладення Договору про дружбу та співробітництво з СРСР. Бойкоти літніх Олімпійських ігор у Москві (1980 р.) та Лос-Анжелосі (1984 р.).

Радянсько-американські відносини: підписання Договору по ОСО-2 та провал його ратифікації. Президент США Р.Рейган про СРСР як “імперію зла”. Різке загострення міжнародної обстановки у зв’язку з інцидентом із південнокорейським “Боїнгом”. Посилення міжнародної напруженості у зв’язку з нагнітанням гонки озброєнь на Європейському континенті. Проблема американських і радянських ракет середньої дальності.

Вплив досягнень НТР на міжнародні відносини. Відставання СРСР та його союзників у сфері науково-технічного прогресу. Спроби конструктивного діалогу між Сходом і Заходом у першій половині 80-х років ХХ ст.



Сучасна система міжнародних відносин

Природа та закономірності сучасних міжнародних відносин. Формування нової системи міжнародних відносин. Нова політична карта світу. Глобальна демократична хвиля. Глобальний економічний організм. Нові параметри воєнної безпеки. Космополітизація світової політики. Політико-правовий режим сучасних міжнародних відносин. Загальносвітові проблеми та нові виклики на рубежі ХХ – ХХІ століть. Основні причини виникнення загальносвітових проблем і шляхи їх подолання. Сучасна дипломатія як засіб регулювання міжнародних відносин.
Глобальні трансформації та безпека розвитку політичних, економічних,

соціальних й інформаційних систем

Поняття, характер і сутність сучасних системних глобальних трансформацій. Глобальні та регіональні зміни міжнародних відносин. Сучасні концепції міжнародної безпеки. Глобальні трансформації та міжнародна економічна безпека. Інтеграція економічних і екологічних концепцій у стратегії глобального розвитку. Глобальні трансформації й еволюція концепції державності нації-держави. Етноконфесійні процеси та їх вплив на глобальний соціально-політичний розвиток.

Феномен інформатизації світового розвитку та міжнародних відносин. Інформаційна теорія глобального ринкового саморегулювання. Міжнародні інформаційні процеси та масово-комунікаційні системи в контексті глобалізації. Сутність й еволюція міжнародних інформаційних потоків. Моделі та парадигми глобальних потоків новинної інформації. Роль міжнародних агентств новин у глобальних інформаційних процесах. Проблема інформаційної безпеки в масово-комунікаційній сфері.
Глобалізація та геополітичні зміни сучасного середовища

міжнародних відносин

Сучасні геополітичні концепції доктрини безпеки. Зростання ролі регіональних систем безпеки в умовах глобалізації міжнародних відносин. Місце та роль міжнародних організацій у системах глобальної і європейської безпеки. Міжнародна безпека через співробітництво. Нова стратегія Організації по безпеці і співробітництву в Європі (ОБСЄ). Нова глобальна роль і політизація діяльності НАТО. Процес розширення Північноатлантичного альянсу на Схід. НАТО, Росія, Україна: нові виклики, імперативи та перспективи співіснування. Посилення ролі Західноєвропейського Союзу в системі регіональної безпеки. Роль ООН у сучасних міжнародних відносинах і підтриманню безпеки в світі.
Новий зовнішньополітичний курс СРСР: суть і наслідки

Криза традиційної зовнішньої політики СРСР. Відмова від “доктрини Брежнєва”. Політика перебудови та “нове політичне мислення” в міжнародних відносинах. Перші результати перебудови зовнішньої політики Радянського Союзу. Завершення війни СРСР в Афганістані та виведення радянських військ. Дезінтеграція соціалістичної системи. Демократичні революції та перетворення 1989 – 1990 рр. у країнах Центрально-Східної Європи. Демонтаж командно-адміністративних систем і вплив внутрішніх процесів на зміни зовнішньополітичного курсу країн Центральної, Східної та Південно-Східної Європи. Розпуск Організації Варшавського Договору та Ради Економічної Взаємодопомоги.
Загальноєвропейський процес і його роль у завершенні епохи блокового протистояння

Ідея та практика розрядки міжнародної напруженості після Гельсінкі – 1975. Гельсінкський процес у 80-і роки ХХ століття. Мадридська (1980 – 1983 рр.) зустріч країн – учасниць Наради з безпеки та співробітництва у Європі (НБСЄ). Стокгольмська конференція (1984 – 1986 рр.) про заходи щодо зміцнення довіри й безпеки та роззброєння в Європі. Віденська (1986 – 1989 рр.) зустріч країн – учасниць НБСЄ та її результати. Договір 1990 р. про звичайні збройні сили в Європі та його значення. Паризька (1990 р.) нарада країн – учасниць НБСЄ. Паризька хартія для нової Європи.
Остаточне врегулювання німецької проблеми і кінець

Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин

Німецька Демократична Республіка та Федеративна Республіка Німеччини в системі європейських і світових міжнародних відносин. Характер, специфіка та спрямування “особливих відносин” між ФРН і НДР у 80-і роки ХХ століття. Перебудова в СРСР і соціально-політична криза в НДР. Падіння Берлінського муру як символу водорозділу Німеччини та Європи на дві частини та два світи. Внутрішні та зовнішні чинники об’єднання Німеччини. Переговорний процес між ФРН і СРСР про умови об’єднання Німеччини. Позиція США, країн Заходу та східних сусідів НДР і ФРН щодо питання про об’єднання. Договір “2 + 4” й остаточне вирішення німецької проблеми. Об’єднання Німеччини та його вплив на нову конфігурацію сил у Європі й світі.
Переговори із роззброєння у 80-і роки ХХ ст.

Радянсько-американські переговори із стратегічних і космічних озброєнь. Зустрічі в Женеві (1983 і 1985 рр.). Американська програма “зоряних воєн” (СОІ – стратегічна оборонна ініціатива) та позиція СРСР. Мораторій Радянського Союзу в галузі воєнних озброєнь і випробовувань. Радянсько-американська зустріч на найвищому рівні та домовленості в Рейк’явіку (1986 р.). Вашингтонська (1987 р.) та Московська (1988 р.) домовленості з питань про стратегічні ядерні озброєння.

Проблема ракет середньої дальності в Європі. Договір 1987 р. про ліквідацію РСМД.

Переговори щодо заборони ядерних випробовувань у 1985 – 1987 рр. і зміцнення заходів довіри в галузі роззброєння.

Проблема скорочення звичайних збройних сил у Європі. Віденський договір 1989 р. та його значення.. Переговори по забороні хімічної зброї. Радянсько-американська (Вашингтонська) угода 1990 р. про хімічну зброю. Паризька (1993 р.) Конвенція про заборону розробки, виробництва і накопичення хімічної зброї та знищення її запасів.
Проблеми деколонізації та постколоніального простору

Здобуття незалежності залишками колоніальних територій. Проголошення незалежності Зімбабве (1979 – 1980 рр.). Крах Португальської колоніальної імперії. Проблема Намібії у міжнародних відносинах. Набуття незалежності Намібією (1990 р.).

Регіональні конфлікти на постколоніальному просторі. Продовження громадянських воєн в Анголі, Ефіопії та Сомалі. Спір між Великобританією та Аргентиною з приводу Фолклендських островів. Розв’язання проблеми Гонконгу та Макао. Проблема Гібралтару.

Еволюція Руху неприєднання у 80 – 90-і роки ХХ століття. Фактичне завершення процесу деколонізації та його політичні й міжнародні наслідки.
Міжнародні наслідки розпаду СРСР та виникнення нових незалежних держав

Роль внутрішніх і зовнішніх чинників у дезінтеграції та розпаді СРСР. Спроби перепідписання нового союзного договору та відвернення краху Радянського Союзу. Державний переворот 19 – 21 серпня 1991 р. в Москві та прискорення розпаду СРСР.

Утворення та діяльність Співдружності Незалежних Держав (СНД). Біловезька зустріч 7 – 8 грудня 1991 р. та її рішення. Зустріч в Алма-Аті (21 грудня 1991 р.) та підписання Декларації про СНД. Статут СНД 1993 р. Ядерна проблема у відносинах між державами – членами СНД. Інтеграційні процеси в рамках СНД.

Вплив розпаду СРСР на зовнішню політику світової спільноти. Остаточне завершення “холодної війни” і крах двополюсного світу. Монополюсний світ, його переваги та вади для розвитку людства.
Зовнішньополітична стратегія США після “холодної війни”

США як єдина наддержава. Альтернативні концепції зовнішньої політики та доктрина національної безпеки США. Основні риси зовнішньої політики Дж.Буша-старшого і Б.Клінтона. Операція “Буря в пустелі”. Крах СРСР і позиція США. США і проблема ядерної зброї. США і новий геополітичний простір у Центрально-Східній Європі.

Особливості зовнішньополітичної стратегії Дж.Буша-молодшого. Проблема Договору про протиракетну оборону (ПРО) в російсько-американських відносинах. США і міжнародний тероризм. Операція США та їх союзників по НАТО в Афганістані (2001 р.). Нова американська зовнішньополітична глобальна стратегія.
Нові параметри міжнародної та європейської безпеки

у постконфронтаційний період

Загальне бачення нових обрисів системи міжнародної та європейської безпеки на рубежі 80 – 90-х років ХХ століття. Зміна внутрішньої сутності та інституалізація Гельсінкського процесу в 90-і роки минулого століття. Визнання особливого статусу НБСЄ з боку ООН. Від НБСЄ до ОБСЄ (Будапешт, 1994 р.). Основні інституції та місії ОБСЄ: суть, структура і вплив на сучасні міжнародні відносини.

Трансформація НАТО в контексті геополітичних змін у Центрально-Східній Європі. Розширення Північноатлантичного альянсу на Схід. Програма “Партнерство заради миру” (1994 р.). Мадридський саміт 1997 р. і “Хартія про особливе партнерство” НАТО з Україною. Входження Польщі, Чехії, Угорщини до складу НАТО (1999 р.). Стратегічна концепція Альянсу 1999 р.

“Пакт стабільності в Європі”: від “плану Балладюра” 1993 р. до Паризької конференції 1995 р. Стамбульський саміт ОБСЄ 1999 р. Прийняття Хартії європейської безпеки.
Проблеми контролю над озброєнням та процес роззброєння у 90-і рр. ХХ ст.

Передумови поглиблення процесу роззброєння. Підписання та реалізація Договорів про скорочення стратегічних наступальних озброєнь між СРСР, а потім Росією, та США: СНО-1 (СТАРТ-1) – 1991 р., СНО-2 (СТАРТ-2) – 1993 р., СНО-3 (СТАРТ-3) – 1997 р. Україна в процесі ядерного роззброєння. Проблема ядерних арсеналів і АЕС в Україні. Вдосконалення режиму нерозповсюдження ядерної зброї та ракетних технологій. Новий режим контрою над звичайними озброєннями на Європейському континенті. Виконання Україною умов Договору про звичайні збройні сили в Європі (ЗЗСЄ). Договір “Відкрите небо” (Гельсінкі, 1992 р.) та його роль у зміцненні безпеки в Європі.
Інтеграційні процеси в Європі: утворення Європейського Союзу

й основні риси зовнішньої політики західноєвропейських держав

Функціонування та розвиток ЄС у 80-і роки ХХ століття. Маастрихтські угоди (1992 р.) та утворення Європейського Союзу. Перехід західноєвропейських держав до спільної зовнішньої політики та політики безпеки. Перехід до Амстердамських угод (1997 р.) і їх значення. Питання військово-політичного співробітництва в Західній Європі. Проблема розширення ЄС на сучасному етапі розвитку міжнародних відносин. Особливості зовнішньополітичного курсу провідних держав Західної Європи в умовах глобальних системних трансформацій і геополітичних змін на Європейському континенті.
Країни Центрально-Східної Європи в сучасних міжнародних відносинах

Зміна зовнішньополітичних орієнтацій колишніх країн соціалістичної співдружності після демократичних революцій 1989 – 1990 рр. Договірно-правова база відносин між державами ЦСЄ. Країни ЦСЄ і НАТО. Країни ЦСЄ і ЄС. Країни ЦСЄ в різноманітних регіональних організаціях та об’єднаннях (Веймарський трикутник, Вишеградська група, ГУУАМ, ОЧЕС, Центральноєвропейська ініціатива тощо). Транскордонне співробітництво в системі відносин країн ЦСЄ. Роль Росії у регіоні Центрально-Східної Європи.

Міжетнічні проблеми у центрально-східноєвропейському просторі. Участь світового співтовариства у врегулюванні міжетнічних конфліктів на теренах колишньої Югославії. Косівська проблема у міжнародних відносинах. Росія і події в Чечні (Ічкерії).

Україна на міжнародній арені. Становлення України як суб’єкта міжнародних відносин: етапи, внутрішні та зовнішні чинники. Конституційні засади зовнішньої політики України. Організаційні та демократичні принципи зовнішньополітичної діяльності Української держави. Наукове та інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньої політики України.

Зовнішня політика України: здобутки, проблеми, перспективи. Геополітичний статус України та пріоритети її зовнішньої політики. Основні детермінанти довгострокового зовнішньополітичного курсу України: проблема стратегічного партнерства. Нейтралітет і позаблоковість в епоху глобалізації: європейський досвід та альтернативи для України. Відносини безпеки України з її сусідами: ключові фактори, стан, перспективи. Євроаталантичний вектор співробітництва України в системі глобальної безпеки. Новітні тенденції зовнішньополітичного процесу в Україні. Геополітична стратегія України після 2000 року.
Міжнародні відносини на Близькому та Середньому Сході

Формування близькосхідної регіональної системи міжнародних відносин. Основні тенденції розвитку міжнародних відносин у Близькосхідному регіоні у 80-і роки ХХ століття. Міжарабські та арабо-ізраїльські відносини в 1990-х роках у контексті проблеми близькосхідного врегулювання. Ліванська проблема в міжнародних відносинах. Проблема безпеки Перської затоки. Ірак і його зовнішня політика у контексті міжнародних відносин у регіоні Близького та Середнього Сходу. Іран у системі регіональних міжнародних відносин. Ісламський фактор у міжнародних відносинах. Проблема ісламського тероризму. Операція США і їх союзників в Афганістані (2001 р.) та її вплив на глобальні й регіональні міжнародні відносини. Загострення арабо-ізраїльського протистояння та близькосхідної проблеми на початку ХХІ століття. Роль ОПЕК у регіоні та світі.
Міжнародні відносини і зовнішня політика країн Північно-Східної та Південної Азії

та держав Азіатсько-Тихоокеанського регіону

Основні компоненти забезпечення регіональної стабільності. Політична й економічна складові регіональних відносин. Місце Японії як великої держави сучасного світу в системі міжнародних відносин. Нова роль Китаю. Розв’язання проблеми Гонконгу. Тайванська проблема та територіальні суперечки в зоні Південно-Китайського моря. Вплив “молодих азіатських тигрів” на міжнародне становище та міжнародні відносини в регіоні Тихого океану. Проблема об’єднання Південної та Північної Корей. Індонезія в міжнародній політиці АТР. Стратегічна та військово-політична роль Індостану та Індокитаю. Індія та Пакистан у міжнародних відносинах регіонального характеру. Вплив Росії на формування та еволюцію регіональної системи міжнародних відносин. Роль регіональних економічних організацій інтеграційного типу (АСЕАН – Асоціація країн Південно-Східної Азії, АТЕР – Азіатсько-тихоокеанська економічна рада, Східноазіатська економічна рада, Тихоокеанська конференція по торгівлі та економічному розвитку, Економічна рада басейну Тихого океану, Рада тихоокеанського економічного співробітництва).
Країни Латинської Америки й Африки в сучасних міжнародних відносинах

Латиноамериканський регіон на початку 80-х років ХХ століття. Центральноамериканська криза та проблеми її вирішення. Створення у 1983 р. Контадорської групи (Мексика, Венесуела, Колумбія, Панама). Контадорський процес по миру, співробітництву та політичному врегулюванню центральноамериканського конфлікту. Досвід трансформації суспільства в країнах Латинської Америки: характер і значення зовнішньополітичних факторів. Куба та її зовнішня політика в нових історичних і міжнародних реаліях. Діяльність Організації Американських держав (ОАД) і роль впливу США на країни Латинської Америки. Проблема політичної стабільності та розвиток інтеграційних процесів у регіоні на початку ХХІ століття. Значення регіональних об’єднань і організацій: Латиноамериканська асоціація вільної торгівлі (ЛАВТ), Латиноамериканська асоціація інтеграції (ЛАІ), Центральноамериканський спільний ринок (ЦАСР), Центральноамериканська система інтеграції (ЦАСІ), Латиноамериканська економічна система (ЛАЕС), Андська група, Північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА), Спільний ринок країн півдня Америки (МЕРКОСУР).

Міжнародне становище країн Африки у 80 – 90-і роки ХХ століття. Пріоритети зовнішньої політики африканських країн. Африканські країни в Русі неприєднання. Відносини між державами в Африці. Розвиток регіонального та субрегіонального міжнародного співробітництва: роль Організації Африканської Єдності, Конференції з безпеки, стабільності, розвитку та співробітництва в Африці (КССДКА), Африканського економічного співтовариства (АЕС). Конфлікти в Африці та способи їх подолання. Роль ООН, інших міжнародних організацій і держав світу в їх урегулюванні. Відносини між африканськими країнами та державами Заходу.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Методичні рекомендації та основні вимоги до написання бакалаврських...
Обговорено й схвалено на спільному засіданні кафедри міжнародних відносин та факультету міжнародних відносин

5. Основні характеристики Віденської системи міжнародних відносин. 4
Основні проблеми міжнародних відносин після першої світової війни (мирне врегулювання, Російське та Німецьке питання) 7

Троян С. С., Киридон А. М. Міжнародні відносини у системному вимірі:...
По-друге, охарактеризувати головні етапи в розвитку системи міжнародних відносин або, іншими словами, геополітичні епохи нового І...

Курсова робота з менеджменту на тему: “ Роль міжнародних організацій...
Спеціальні програми в структурі оон, їх значення в системі міжнародних відносин

Дослідження будь-якого явища, яке є об'єктивною реальністю, передбачає...
Вони являють собою складову частину суспільних відносин, як цілісної системи зв'язків І відносин між окремими політичними одиницями...

Програма навчальної дисципліни
Доктор філософських наук, професор кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики КиМУ

Як підготувати та захистити
Обговорено на засіданні кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики, протокол №17 від 26 лютого 2009 р

Програма створення втц І джерела їх фінінсування 22 Інформаційна...
Глобалізація інформації як актуальна проблема міжнародних відносин. Критерії глобалізації. 2

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів правознавство 10 клас
Демократизація суспільних відносин сприяє підвищенню активності особи як суб’єкта цих відносин, а тому вимагає глибокого розуміння...

Наказ
План всеукраїнських І міжнародних організаційно-масових заходів з дітьми та учнівською молоддю на 2016 рік (за основними напрямами...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

i.lekciya.com.ua
Головна сторінка