Пошук по сайту


Доповідь Аржевітіна Станіслава

Доповідь Аржевітіна Станіслава

Доповідь Аржевітіна Станіслава

Друга світова війна в Україні: 15 березня 1939 р.

Зараз активно точаться європейські дискусії навколо самої теми і дати початку Другої Світової війни. Радянська історіографія відходить із своєю компартійною ідеологією в архівне минуле.

А який має бути український погляд на Другу світову війну, і особливо, на дату її початку? Цю відповідь я, особисто, шукав гортаючи сторінки історії Карпатської України. Мої глибокі переконання : датою початку війни вважати – 15 березня 1939 року, місце початку війни - етнічні українські землі на Закарпатті! Про це все у моїй книзі «Карпатська Україна : епоха в добі», де є відповіді на ключові ознаки початку світової війни : участь у військовому конфлікту 15 березня 1939 р. декількох європейських країн та наявність самого збройного конфлікту між цими країнами.

А тепер все по порядку в хронологічній послідовності.

Закарпаття – унікальний за історичною долею, складом населення, культурно – релігійними та етнографічними ознаками регіон України. Століттями землі Срібної Русі належали десяткам іноземних держав і лише в березні 1939 р. після проголошення Карпатської України де факто знову повернулись до складу українських етнічних земель.

Вигідне геополітичне положення в центрі Європи й природні багатства краю приваблювали не лише чужоземну владу, а й військових стратегів країн-завойовників. Очевидно, не випадковим є і те, що в середині 30-40 років минулого сторіччя українські націоналісти різних країн світу розпочали процес об’єднання українських земель саме з теренів україно - закарпатських земель. І, як результат, проголошення нового українського державоутворення - Карпатської України і започаткування хронометражу нової української доби, закономірним наслідком якого стало проголошення у 1991 році незалежної сучасної України. Так завершилась споконвічна боротьба та тисячорічна мрія закарпатців у прагненні до соборності з іншими етнічними українськими землями, зв'язок із якими втратився ще з часів Давньої Русі, і особливо , з приходом угрів (угорських племен) з того боку Карпат в долину Потисся .

Все більше сучасних українських дослідників приходять до висновку, що саме закарпатські події 1938-1939 рр. та проголошення Карпатської України стали проявом створення в першій половині минулого сторіччя де -юре однієї з найбільш легітимних історичних форм національної української державності, що в свою чергу, дає підстави на переосмислення стереотипів передодня та початку Другої світової війни на етнічних українських землях. Для україно – радянських істориків доба Карпатської Україні була взагалі викреслена з історичних пластів як така. І зрозуміло чому. Самостійна Україна, українські націоналісти, голодомор, українське козацтво , незалежна Карпатська Україна та інші ознаки української ідентичності були заборонені у вжитку або використовувались з точністю до навпаки, перекручуючи, тавруючи, принижуючи.

З часу проголошення незалежності України розпочався активний процес переосмислення окремих сторінок державотворчих процесів козацької доби, часів Малоросії, комуністичних стереотипів радянської епохи. Прийшов, очевидно, і час переглянути сторінки Другої світової війни через призму Карпатської України та парадигму українського виміру.

Виступаючи з трибуни Верховної Ради України у 2009 р. з нагоди 70 річчя Карпатської України мною ( народним депутатом YI скликання) було зазначено , що саме в Карпатській Україні творився новий П’ємонт , тобто новітній початок державотворення незалежної України, початок об’єднання українських земель. А тому Німеччина, Польща, Румунія та інші країни вважали, що було б ліпше, коли б цей ембріон великої України опинився в руках мадярів. Цей план держав - ініціаторів Другої світової війни виносився, між іншим, задовго до осіннього «польського конфлікту 1939 року», з якого традиційно прийнято вважати ходу Другої світової війни.

Насправді ще за рік до цих подій Угорщина і Польща організували розгалужену мережу терористичних груп, що діяли на Закарпатті , реалізовуючи за сценарієм Німеччини , намагання цих країн дестабілізувати політичну ситуацію Чехословаччині в т.ч. і в Підкарпатській Русі, Карпатській Україні, розраховуючи на майбутній «бонус» від Гітлера. Газети щодня описували «жахливий терор» з боку чехів та українських січовиків до населення краю, і , особливо, на угорськомовних територіях. В терористичних акціях приймали участь більше тисячі угорсько - польських військових та підготовлених добровольців, а в навчальних таборах (для прикладу в Кішварді) готували від 1500 до 3000 тисяч диверсантів , які групами направлялись на Підкарпатську Русь та Словаччину. В кінці 1938 р. на Закарпатті діяло вже біля 20 угорських воєнізованих загонів («рондьош гарді»). Терористична акція мала кодову назву «Лом» . Один із дослідників цієї акції був Даріуш Домбровський , який висвітлив події у своїй книзі «Польська Республіка : стосовно питання Закарпатської (Підкарпатської) Русі 1938 – 1939 рр.». Він виокреслив, що Підкарпатська Русь стала ареною боротьби великої геополітичної групи : Угорщини, Польщі, Румунії, Німеччини і навіть Італії. Окремий розділ угорсько – польському тероризму присвячено і в моїх дослідженнях та викладено в книзі «Карпатська Україна : епоха в добі» . Між іншим, вперше мною було надруковано список 350 мадярських терористів та їх коротка автобіографічна довідка.

Саме терористичні рейди стали епілогом початку угорського та польського військового вторгнення на закарпатські землі у березні 1939 року.

Тепер більш детально щодо легітимності незалежної української держави «Карпатської України» та її військового захисту від європейських країн - зачинщиків Другої світової війни Німеччини, Угорщини, Румунії, Польщі ( останню країну відніс не помилково).

Чи була Карпатська Україна окремою українською державою? Відповідь однозначна – так!

12 лютого 1939 р. відбулися вибори до першого Сойму Карпатської України, на який обрано 32 депутати. Участь у виборах – 93 % краян. Із 260 тисячі голосів було проти тільки 19 тисяч. Установчі збори всенародно обраних депутатів народжувались в політичних муках. Початковою датою роботи першого Сойму планувалось 2 березня 1939 р. в м. Рахові. Однак, тогочасний Президент Чехословаччини Гаха дозволу на скликання сесії не давав. Наступна дата очікувалась – 9 березня в м. Хусті. Всі народні обранці вже з міста на виїжджають і чекають на офіційний урядовий декрет. 10 березня чеський Президент Гаха вислав до Підкарпатської Русі телеграму наступного змісту : «Скликаю Сойм Підкарпатської Руси на засідання до Хусту на день 21 березня 1939 р.» . Однак, Прем’єр краю Августин Волошин вимагає змінити дату відкриття Сойму на 15 березня 1939 р., враховуючи напружені міжнародні обставини та очевидність військового вторгнення угорців у низинних районах, а поляків у гірських . 14 березня 1939 р. по проголошенні самостійності Словаччини ( яка теж входила до складу чехословацької федерації, та відійшла під протекторат Німеччини) урядом Підкарпатської Русі остаточно приймається рішення про негайне проведення Сойму у м. Хусті та по радіо транслюються наміри проголошення незалежності .

15 березня 1939 р. , фактично під гуркіт мадярських гармат та літаків, о 15 годині 20 хвилин Августин Волошин відкриває сесію Сойму. Чеське військо віддаючи зброю румунам та угорським місцевим військовим формуванням втікає з краю. В перший день угорської окупації з учительської семінарії м. Севлюша (Виноградів) встали до бою з механізованою угорською армадою 250 молодих семінаристів, повторюючи подвиг своїх побратимів під Крутами. Німеччина наполягає не робити військового спротиву Угорщині. Однак ,на Красному полі, за декілька кілометрів від столиці Карпатської України де проходить Сойм, постає останній захисний рубіж героїчної Карпатської Січі. Робиться спроба дати можливість завершити державотворчу роботу україно - карпатським депутатам.

Прем’єр, а відтепер і Президент Августин Волошин, проголошує Карпатську Україну вільною суверенною Карпатською Українською Республікою. Конституційним законом під №1 депутати Сойму ( парламенту) одноголосно схвалюють : «Назва держави є Карпатська Україна. Державна мова є українська мова. Барва Державного прапора є синя і жовта. Державним гербом є Тризуб. Державним гімном є «Ще не вмерла України ні слава ні воля….».

Так події в Хусті сколихнули всю Європу, так постала нова українська держава на етнічних українських землях, яка була розтрощена в перші ж дні жерневами починаючої Другої світової війни. Карпатській Україні історія відвела лише одну добу незалежності, але цьому передувала ціла епоха україно - закарпатських національно – визвольних змагань. Про це теж у моїй книзі «Карпатська Україна : епоха в добі».

Тепер щодо міждержавного військового конфлікту 14-16 березня 1939 р. та збройного захисту «Карпатської Січі».

«Карпатська Січ» ( повна назва Організація Національної Оборони «Карпатська січ») – збройні сили Карпатської України, які були сформовані у листопаді 1938 р. із напіввійськових загонів Української Національної Оборони, якими керувала Головна Команда у складі Климпуша Д. (комендант), Романа І. (заступник), Рогач І. (генеральний писар), Россоха С.(зв’язків старшина). Начальником штабу призначено полковника Колодзінського М. Після проголошення Карпатської України 15 березня 1939 р. Президент А.Волошин призначив військовим міністром Степана Клочурака, а головнокомандуючим військами Карпатської України – Сергія Єфремова. Офіційно на той час в списках загонів січовиків перебувало до 4 тисяч бійців, приблизно така ж кількість була «приписних» січовиків. Кадрові офіцери – це переважно вихідці із Галичини, Наддніпрянської України. Для прикладу, на з’їзді січовиків у Хусті 19 лютого 1939 р. було присутньо 9 000 учасників-січовиків. За іншими даними на кінець 1938 р. особовий склад «Карпатської січі» з сільськими «чотами» нараховував близько 10 тисяч осіб, військовий вишкіл змогли пройти менше 2 тисяч бійців , достатньо озброєні та обмундировані були лише 2- 3 сотні .

В ніч з 13 на 14 березня 1939 р. Угорщина і Польща узгодивши свої дії з гітлерівською Німеччиною розпочали військову агресію проти Карпатської України. 14 березня 1939 р. до Хусту прибув спеціальний посол від мадярського уряду, який передав А.Волошину вимогу не чинити воєнного опору. Німецький консул Гофман, що перебував у Хусті, запросив до свого бюро представників Головної команди Карпатської Січі і запропонував негайно капітулювати. У відповідь він почув від командира М.Колодзінського - «У словнику українського націоналіста немає слова «капітулювати».

Невеликі загони Карпатської Січі протягом 14 – 15 березня 1939 р. стримували наступ переважаючих сил противника ( близько 40 тисяч угорських солдат і офіцерів) по лінії фронту Перечин – Середнє- Іршава – Севлюш – Королево. Цю лінію оборони тримали до 2000 напівозброєних січовиків та добровольців.

В обід 15 березня перед самим початком Сойму начальник штабу Колодзінський доповідав своєму шефу Єфремову: на відтінку Севлюш – Королево – Копаня є 420 озброєних бійців, в т.ч. семінаристи гімназії; на відтінку Іршава – Сільце біля двох сотень бійців; на відтінку Волове (Міжгір’я) сконцентрувалось дві сотні , які відбивали рейди 250 польських військових, додатково завершується мобілізація до 400 січовиків , що готуються до відправки на угорських фронт; ; на відтінку Свалява було сконцентровано 300 січовиків, в Хусті постійно формувались новоприбулі «приписні» січовики, але зброї вже не вистачало, хіба що та, яку вдавалось купляти у чехів: рушницю за 10-20 корун або ручний кулемет за 100 корун. За наказом чеського генерала Льва Прхали чеські військові частини 12 дивізії відійшли від кордону з Угорщиною в перший же день, рухаючись до польського кордону з метою повернення до Чехословаччини. По дорозі – втечі вони свою зброю - танкетки, броньовики, гармати, кулемети, міномети , десятки тисяч гвинтівок та пістолетів віддавали не українським січовикам, а угорцям та румунам, а 14 березня при спробі січовиками отримати на чеських складах зброю, було розстріляно більше сотні українських патріотів. Після таких чеських військових демаршів уряд Карпатської України передав в ночі 15 березня 1939 р. в Хусті німецькому консулу Гофману телеграму до Берліну на ім’я міністра закордонних справ Німеччини наступного змісту : «Від імені уряду Карпатської України прошу Вас прийняти до відома проголошення нашої самостійності під охороною Німецького Рейху». Це звернення залишилось без відповіді.

15 березня 1939 р. головнокомандувач Єфремов по радіо оголошує мобілізацію до Національної Оборони Карпатської України. Цей наказ успіху не мав по причині відсутності часу, адже угорські війська вже в біноклі розглядали столицю Карпатської України – місто Хуст.

Під час проведення Сойму полковник Єфремов доповідав А.Волошину, що січовики можуть стримувати угорську армаду лише до кінця дня 15 березня.

Єфремов звернувся до керівництва 45 чеського полку в Хусті з вимогою захищати місто, але отримав відповідь, що чеське військо є вже частиною німецької армії, а через це повинен дотримуватись нейтралітету з угорцями.

В перший день боїв угорці втратили 160 солдат, близько 400 пораненими. Січовики втратили 230 бійці, потрапило в полон 450. Під Хустом однією із сотень командував чотар «Щука Борис» ( Роман Шухевич, майбутній головнокомандувач УПА).( Між іншим єдиний в Закарпатті пам’ятник Шухевичу зведено в моєму селі Колочава, де зупинялись останні захисники Красного поля перед переходом кордону в Румунію і Польщу). Угорська пропаганда приховувала свої втрати. По радіо було оголошено скромні цифри : 74 вбитими і 140 пораненими. Українські втрати були на багато більшими. Перші декілька сотень січовиків загинули у чеських конфліктах, наступні декілька тисяч - в угорських боях та репресіях, частина січовиків-галичан була розстріляна поляками, нескорені вбивались і румунами .. Загальні втрати в боях і репресіях з боку захисників Карпатської України за підрахунками учасника тих подій Володимира Бірчака («Карпатська Україна. Спомини й переживання», 1939 р.) складали до 4 000 осіб.

Перші угорські вояки увійшли в столицю Карпатської України м. Хуст о 16.00. 16 березня 1939 р.

Румунська газета «Романія» 23 березня 1939 р. в статті під назвою «Лицарська боротьба в обороні рідної землі», описуючи страшні умови в яких доводилось армії Карпатської України боротися, боронити свій край писала : «З одного боку добре озброєні мадярські військові та мадярські партизани, з іншого – чехи, з третього польські терористи. У січовиків не було навіть власної зброї, її потрібно було ще добути. У таких умовах боротьба – це справжнє геройство».

Вищенаведені цифри свідчать , що 15 березня 1939 р. стало справжнім першим військовим спротивом у Другій світовій війні однією з європейських країн – ново проголошеною Карпатською Україною. Жодна велика держава до цього моменту не наважилась чинити спротив нацистам і їхнім прибічникам. Ні Австрія, ні Чехія, ні частина Литви, окупована німцями, жодним пострілом не зустрічали загарбників. І лише маленька, так сяк озброєна армія Карпатської України наважилась це зробити, розпочавши відлік загиблих у жерневах Другої світової війни.

У рядах молодої армії Карпатської України брали участь добровольці з усіх куточків українських земель, що свідчить про органічну приналежність Срібної закарпатської землі до України. Слава усім українцям, творцям подій, пов’язаних із проголошенням та збройним захистом Карпатської України – останньої передвісниці незалежності нашої держави у 1991 році!

Отже висновок. Вищенаведені аргументи без сумніву дають нам право стверджувати, що Друга світова війна, для нас – українців , розпочалась саме із славетного збройного захисту молодої української держави – Карпатської України, а датою початку Другої світової війни на українських землях вважати 15 березня 1939 р.

Ужгород

С. Аржевітін 1 липня 2016 р.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Звітна доповідь
Саме над виконанням цього завдання працює колектив училища, виділивши пріоритетні напрямки розвитку закладу

Звітна доповідь
Процес формування ї свідомості молодого покоління є складним І суперечливим І підпорядковується соціальним умовам, політичним та...

Звітна доповідь в о. директора Вищого художнього професійного училища №3
Шановні колеги! Надіюся, що мій звіт про роботу в 2013-2014 н р буде об’єктивним. Протягом цього року я опиралась на Ваш досвід,...

Доповідь на тему "веди й україна"
Міністерства України у справах національностей, міграцій та культів, Української Асоціації Релігієзнавців Інституту філософії нан...

Доповідь Перша світова війна Зміст
«Війна, щоб завершити всі війни» була глобальним воєнним конфліктом, який відбувався перш за все в Європі між 1914 І 1918 роками....



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

i.lekciya.com.ua
Головна сторінка