Пошук по сайту


Відкрите заняття гуртка «Літературне краєзнавство»

Відкрите заняття гуртка «Літературне краєзнавство»

Скадовський Центр дитячої та юнацької творчості
Відкрите заняття гуртка «Літературне краєзнавство»

Керівник: Шевченко Л. І.




Тема заняття : «Усна пісенна творчість рідного краю. Обрядові пісні зимового циклу»

Мета: поглибити знання учнів із зразками усної пісенної творчості Херсонщини та обрядовістю рідного краю, розвивати вміння вирізняти обрядові пісні за їх циклами та побутовими характеристиками, логічно мислити; виховувати інтерес до усної народної творчості, зокрема до пісні, її чарівності, милозвучності, краси; прищеплювати почуття пошани, поваги до фольклорної спадщини наших предків.

Обладнання: збірки календарно-обрядових пісень, ілюстрації до них; аудіозаписи пісень; зимові пейзажі.

Тип заняття: вивчення нового навчального матеріалу.

Хід заняття:
І. Організаційний момент. 

ІІ. Оголошення теми і мети заняття

ІІІ. Основна частина

Вступ

Українська пісенна культура − одне з найцінніших духовних надбань народу за багатовікову його історію. Ставши невід’ємною складовою частиною кращих набутків світу, вона посіла в них справді визначне місце. У народних піснях відображено найрізноманітніші прояви життя трудового народу − його нелегку, але героїчну історію, тривалу й запеклу боротьбу з чужоземними поневолювачами, поміщиками, побут та уподобання трудящих.

Народна пісня − незатьмарене джерело життя і повсякденних турбот трудівників. Вона правдиво відгукувалась на найрізноманітніші події в житті простих людей.

Творцями таких пісень, їхніми постійними носіями були переважно жінки. Вони передавали власні почуття й переживання або щиро співчували горю своїх бідолашних сестер чи подруг. Протяжні побутові пісні посіли важливе місце в репертуарі шанувальників співу, бо вони завжди хвилюють душу як виконавців, так і слухачів.
Пісня − невеликий (здебільшого з 3−5 куплетів) ліричний вірш, що виконується співом. Часто куплети пісні мають приспіви − рефрени. Мелодія першого куплета потім переноситься на текст усіх інших куплетів цієї пісні. Розрізняють народні пісні і пісні літературного походження, автори яких невідомі.

Народні пісні, передаючись з уст в уста, весь час удосконалювалися: поглиблювався їх зміст і гнучкішою та яскравішою ставала їх форма. Широтою охоплення явищ життя, багатством художніх засобів, глибиною ліризму, виразністю зображення картин і музикальністю народні пісні здобули велику любов у масах. Народні пісні дуже різноманітні за своїми жанрами, Бувають пісні трудові, обрядові, календарні (колядки, щедрівки, веснянки, русальні, купальські, обжинкові). колискові, весільні, похоронні (голосіння), історичні, баладні, коломийки, частушки.

Обрядові пісні — це пісні, які виконувались під час різних народних свят та обрядів. Ці пісні тісно зв'язані з язичницькими віруваннями. Слов'яни вірили в сили природи, в духів природи та вважали, що обрядовими піснями можуть вплинути на них та примусити їх діяти в бажаному напрямку. Обрядова поезія дуже тісно зв'язана з працею людини, з родинним побутом та з народним календарем. У різні пори року виконувались різні обрядові (календарно-обрядові) пісні. Ці пісні повинні були забезпечити успіхи в господарюванні, добрий урожай, щастя в родинному житті.

Зима багата на свята. Дітвора чекає на прихід Святого Миколая з подарунками, Нового року, колядування, щедрування та посівання. Усі ці дійства супроводжуються піснями. І що найдивніше — ці обрядові пісні прийшли до нас через тисячоліття майже незмінними. То якою ж має бути сильною їхня енергетика!
Експрес-вікторина

Запитання гуртківцям:

  1. Які ви знаєте українські обрядові пісні? 
    2) Чи любите ви їх слухати і чому? 
    3) Чому, на вашу думку, пісня – це фольклорний жанр? 
    4) Назвіть кілька пісень, що використовуються під час обрядів (щедрування, засівання, показу вертепу- театралізованого дійства)? 

5)Назвіть головні зимові свята.

6)Коли колядують, щедрують?

7)Згадайте, коли ви отримуєте найбільше подарунків? (На день народження, Новий рік, на День Святого Миколая.)

8)Ким був Святий Миколай? Що ви знаєте про нього

10) Яке перше найбільше свято зимового циклу? (Святого Миколая.)

11) Яким великим святом завершується зимовий цикл? (Водохреща.)

12) Про які три празники говориться в пісні «Добрий вечір»? (Різдво, Св. Василя, Водохреща.)

13) Коли відзначають Святвечір? (Увечері 6 січня.)

14) Чому в колядці «Щедрик, щедрик, щедрівочка» серед зими раптом прилетіла ластівочка? (У давніх слов’ян новий рік починався навесні.)

15) У колядках і щедрівках часто згадують пана, пані, князя. Чи значить це, що пісні призначалися тільки багатим людям? (Ні, це так шанували простих господарів.)

Колядка — жанр величальних календарно-обрядових пісень, які до дохристиянської епохи були пов’язані із зимовим святковим циклом, а після утвердженням християнства — з різдвяним.

Обрядові пісні виконують вихованці вокального гуртка — ансамблю “Юність”( керівник Носаль Н.І.)

ДОБРИЙ ВЕЧІР ТОБІ, ПАНЕ ГОСПОДАРЮ

Добрий вечір тобі, пане господарю,

радуйся!Ой радуйся, земле, Син Божий народився.

Застеляйте столи та все килимами,радуйся!

Ой радуйся, земле, Син Божий народився.

Та кладіть калачі з ярої пшениці,радуйся!

Ой радуйся, земле, Син Божий народився.

Бо прийдуть до тебе три празники в гості,радуйся!

Ой радуйся, земле, Син Божий народився.

Ой перший же празник — то Різдво Христове,

радуйся!Ой радуйся, земле, Син Божий народився.

А другий же празник — Василя Святого,радуйся!

Ой радуйся, земле, Син Божий народився.

А третій же празник — Святе Водохреща,радуйся!

Ой радуйся, земле, Син Божий народився.

А що перший празник зішле тобі віку,

радуйся!Ой радуйся, земле, Син Божий народився.

А що другий празник зішле тобі щастя,

радуйся!Ой радуйся, земле, Син Божий народився.

А що третій празник зішле всім нам долю,

радуйся!Ой радуйся, земле, Син Божий народився.

Щедрівка — жанр величальних календарно-обрядових пісень, що виконуються під Новий рік на Щедрий вечір.

ЩЕДРИК, ЩЕДРИК, ЩЕДРІВОЧКА

(співають на Щедрий вечір, 13 січня)

Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка.

Стала собі щебетати,

Господаря викликати:

— Вийди, вийди, господарю,

Подивися на кошару.

Там овечки покотились,

А баранці народились.

А ягнички — клаповушкі,

Скачуть собі кругом грушки.

А баранці — круторіжки,

Скачуть собі край доріжки.

Ой сивая тая зозуленька.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

Усі сади та і облітала,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

А в одному та і не бувала.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

А в тім саду три тереми.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

А в першому — красне сонце,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

А в другому — ясен місяць,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

А в третьому — дрібні зірки.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

Ясен місяць — пан господар,

Красне сонце — жона його,

Дрібні зірки — його дітки.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

ЩЕДРІВОЧКА

Я несу щедрівочку у будиночки,

Сію - вію житечко із торбиночки.

Сію-вію зернята-зоренята,

Хай добром проміниться кожна хата!

Як моя торбиночка порожніє,

То навколо радістю світ повніє.

ЩЕДРИЙ ВЕЧІР, А Я ЙДУ

Щедрий вечір, а я йду,

Сидить зайчик на льоду.

А я його став питати:

— Куди йти щедрувати?

А він мені показав,

Ще й вушками помахав:

— Іди, іди туди,

Де добрії люди,

Де хороша господиня,

Де хороший господар

Дають дітям щедрий дар!

Добрий вечір!

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу. 
Висновки

Пісня літературного походження маючи багатовікову історію, пройшла різні періоди шліфування і переробки; зазнала певних змін; ходячи в народну традицію, переносить акценти з побутових тем і конфліктів у сферу людських почуттів і переживань, і тому набуває рис елегійності і медитативності.

У піснях літературного походження спостерігається складніша, ніж у народних піснях, ритмомелодика, зазнає змін римування.

Цим пісням властивий авторський стиль і що кожна окрема пісня, чи група пісень одного автора, відрізняється стисливими ознаками від інших пісень цього жанрового різновиду.

Жанровій переорієнтації української народної словесності сприяли складні історичні обставини на зламі століть.

Народні пісні та коломийки глибоко і з різних сторін розкривають життя народу, його історію, його душевну красу і відвагу, працьовитість, ненависть до ворогів і віру у краще майбутнє.

Список використаних джерел:

1.Гордійчук М. Упорядкування – 1991;

2.Дей О. І. Поетика української народної пісні. – К.: Наук. Думка, 1978. − 250 с.;

"Історія України" (курс лекцій);

3.Колеса Ф. Українська народна словесність. – Едмонтон, 1983. − с. 94−113;

4.Лесин В. Словник літературознавчих термінів. − К.: Рад. шк., 1971. − С. 485;

5.Лановик М., З. Лановик Українська народна словесність − Л., 2000;

6.Народні перлини. – К., 1971, с. 391;

7.Пісні літературного походження \ упор., вступ, ст.. Бойко В. Г.;

8.Омельченко А. Ф. − К.: Наук. думка, 1978. − 494 с.

9.Міщенко М. “Хвали зиму після Миколи”//Українська культура - 1991 - №11 ст. 34-35.

10.Українське народознавство: Навч. посібник / За ред. С.П. Павлюка, Г.Й.

11.Хромлива - Щур Л. Українські народні звичаї в сучасному побуті

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Програма гуртка
Мирна Галина Миколаївна, керівник гуртка Полтавського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді

Комунальна установа
Лиховид Олег Миколайович – керівник гуртка Скадовського районного Центру дитячої та юнацької творчості, керівник гуртка-методист

Загальний обсяг та тривалість занять становить 144 години на рік,...
Марченко Оксана Вікторівна, керівник гуртка Полтавського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді

Інструктивна картка семінарського заняття Спеціальність
Мета заняття : повторити,закріпити та узагальнити матеріал теми, використовуючи вміння та навички,які формувалися на заняттях, розв’язати...

Програма гуртка «Прикладна зоологія»
Васильєва Ольга Олександрівна – керівник гуртка Полтавського обласного еколого – натуралістичного центру учнівської молоді, кандидат...

Методичні вказівки для семінарських занять з дисципліни «історія україни»
Семінарське заняття форма навчального заняття, при якій викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих...

Методична розробка відкритого заняття «A very Interesting Tradition»
Методична розробка відкритого заняття з дисципліни «Англійська мова». Підготувала Шведова Т. Г. – викладач кваліфікаційної категорії...

Програма Читань 21 листопада
Відкрите засідання «Сталий розвиток територій для створення комфортної середи проживання: актуалізація теми»

Навчальні програми для гуртків туристсько-краєзнавчого напряму позашкільної освіти
Бондарчук Олег Степанович – завідуючий відділом патріотичного виховання Українського державного центру туризму І краєзнавства учнівської...

План Умови розвитку української культури в повоєнний період. Дестабілізація....
Крім того, шляхом анексії до складу СРСР було включено мільйони людей, які ставилися до його ідеології, політичної системи й економічного...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

i.lekciya.com.ua
Головна сторінка