Пошук по сайту


Методика вивчення матеріалу культурологічного змісту на уроках історіїї

Методика вивчення матеріалу культурологічного змісту на уроках історіїї

Сторінка1/3
  1   2   3



МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ МАТЕРІАЛУ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ЗМІСТУ

НА УРОКАХ ІСТОРІЇЇ УКРАЇНИ З УЧНЯМИ СЬОМОГО КЛАСУ

(ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ)
Ознайомлення учнів з культурою нашого народу на різних етапах розвитку має ве­лике значення, адже без цього немислиме глибоке усвідом­лення його історичного минулого. Якою була культура на тому або іншому етапі розвитку, які суспільні ідеали вона виражала, яскраво розповідають нам пам'ятки культури — кращі зразки архітектури, скульптури, живопису, що збереглися до наших днів. Вони є найкращим за­собом унаочнення уроків з питань культури. Предметом дослідження даної праці є вивчення питань культури Київської держави 9-12 ст. на уроках історії України у 7 класі загальноосвітньої школи. У чинних програмах з історії України у 7 класі загальноосвітньої школи відводиться декілька годин для вивчення культури Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Тут вивчаються теми: Писемність, освіта, наукові знання, література, театральні дійства, музика. Архітектура й образотворче мистецтво Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Культурно-історичний матеріал, який вивчається за даними темами охоплює сфери духовної культури та духовного життя суспільства за часів Київської держави. Відкриває широкі можливості для комплексного підходу навчання в єдності з моральним та естетичним вихованням. Вивчаючи даний матеріал, семикласники на уроках історії знайомляться з видатними пам’ятками архітектури і образотворчого мистецтва, літератури та усної народної творчості. Ці пам’ятки допомагають учням краще усвідомити історичні явища і поняття, формують уявлення про життя і діяльність середньовічної людини, її світогляд та духовний світ.

Робота по вивченню питань культури має певні труднощі як для вчителя, так і для учнів. Ці труднощі обумовлені перш за все специфікою самого матеріалу, який розкриває різноманітні галузі духовного життя, яке віддалене в часі, віковими особливостями учнів, а також змістом навчально-виховних задач, які вирішуються при його вивченні. Наприклад, трудність у засвоєнні учнями знань викликають питання віри і релігії, поєднання християнських і язичницьких елементів у віруваннях людей часів Київської Русі. Усвідомлення і осмислення творів мистецтва ускладнюється специфікою його мови, а також системою ідей і цінностей, які воно виражає [6,7]. Ми знаємо, що середньовічне мистецтво ґрунтується перш за все на релігійних засадах і пов’язане в основному православним укладом життя людей в середньовічній Русі. А зараз релігійні традиції тільки відроджуються. Різноплановість культури, велика кількість творів мистецтва, літератури, які вивчаються в даній темі, а також їх мистецтвознавчий аналіз і характеристики являють складність також і для вчителя. Долати ці труднощі вчителю потрібно через самоосвіту і розширення своїх знань, опрацьовуючи джерела, літературу з культурології та мистецтвознавства. Зрозуміло, що тільки вільне володіння культурологічним матеріалом дозволить вчителю емоційно ї зрозуміло для учнів викладати його та творчо організовувати вивчення питань культури на уроці історії.

Відомо, що велике значення для ефективного вивчення навчального матеріалу має врахування психолого-педагогічних особливостей, і перш за все вікових. У 7 класі змінюються вікові та психологічні особливості учнів порівняно з 5 — 6 класами. Школярі дорослішають не лише фізично, а й внутрішньо, тому й уроки історії на яких вивчаються питання культури в 7 класі повинні стати новим кроком до зростання учнів як особистостей, до їх духовного збагачення. Якщо у 5 — 6 класах учитель працював над тим, щоб викликати у дітей безпосередній інтерес до творів мистецтва та літератури, активізував увагу школярів цікавими фактами із життя митців, різноманітними видами й формами ро­боти, то в 7 класі учні вже самі здатні стати помічниками вчителя, відшукати ту чи іншу інформацію в додатковій літературі, зробити повідомлення у класі, підготувати самостійно чи з товаришами опис пам’ятки мистецтва і культури, інсценізацію із життя видатних історичних осіб та авторів шедеврів мистецтва, скласти питання до історичного тексту, придумати кросворд, а головне — не лише зацікавитися певними історичними фактами, , подіями, творами мистецтва, а замислитися над ними, осягнути худож­ню неповторність видатного твору, оцінити майстерність художників, зодчих, письменників які його створили, визначити його цінність та значення для розвитку культури Київської держави або національної культури взагалі.

У зв'язку з цим у 7 класі дещо змінюються методи навчання при вивчені питань культури .Якщо в 5 — 6 класах ці уроки переважно були спрямовані на розвиток інтересу учнів до пам’яток мистецтва, на використання передовсім емоцій у сприйнятті художніх творів, то в 7 — 8 класах пере­вага надається проблемно-пошуковим методам, розвитку, крім емоцій, дослідницьких навичок, художнього мислення, вміння характеризувати та описувати пам’ятки архітектури та живопису, визначати їх ідею та художній образ , давати повну, розгорнуту відповідь на поставлене запитання, визначати значення творів і значення явищ культури взагалі, тощо. Якщо в роботі з 5 — 6 класами важливо, щоб учням просто подобалося зустрічатися на уроках історії з діячами культури та творами мистецтва, то вже починаючи з 7 класу педа­гог має вчити учнів усвідомлювати, чому їм подобається певні твори, у чому полягає їх самобутність, актуальність для наших днів, які засоби художньої виразності використали їх автори. Питання «чому» і «як» є сходинками до формування пізнавальної діяльності учнів їх особистої культури, без якої неможливий розвиток творчої особистості.

Вивчення культури Київської Русі з семикласниками потрібно здійснювати, використовуючи як традиційні, так і нетрадиційні форми навчання. Перший урок доречніше всього повинен бути комбінованим, де етапи будуть: актуалізація опорних знань, сприймання та усвідомлення нового матеріалу, осмислення та закріплення нових знань та навичок.
Актуалізація опорних знань, умінь, навичок може бути проведена в різноманіт­них формах: бесіда за запитаннями вчителя, різні види переказу тексту, розгадування кросвордів, індивідуальна робота з картками, історичні ігри, вікторини, повторен­ня понять історичних та мистецтвознавчих термінів тощо. При цьому важливо змусити учнів не просто механічно відтворювати матеріал, а показувати своє розуміння його, вміння зіставля­ти різні історичні факти, застосовувати набуті знання і вміння при виконанні завдань вчителя. Питання культури з окремих тем учні вивчали починаючи з 5 класу. Особлива увага цьому приділялася на уроках історії Стародавнього світу у 6 класі. Учні познайомилися з культурою та мистецтвом Стародавнього Єгипту, Межиріччя, Індії, Китаю. Найширше тут вивчалися питання культури Стародавніх Греції і Риму. В 7 класі вже також вивчено ряд тем з культури Європейського середньовіччя та давньої історії України. Тому, щоб підвести учнів до вивчення нової теми потрібно підібрати такі форми роботи, які допомогли б учням пригадати і повторити вже набуті культурологічні знання. Це можуть бути різні види бесід: фронтальна, евристична тощо. На етапі актуалізації у пригоді вчителеві стануть набори карток для індивідуальної роботи, власна ігротека, створена з допомогою учнів та їх батьків, слов­нички історичних термінів (які слід вести, починаючи з 5 класу), опорні схе­ми, таблиці, альбоми с репродукціями та фотографіями творів мистецтва та інша наочність. Кожний педагог повинен мати свою методичну скарб­ничку, яка постійно поповнюється не лише його зусиллями, а й учнівськими роботами (малюнками, ребусами, картками для самоконтролю, тестами, кросвордами, віктори­нами тощо).

Чи не найважливіший з етапів уроку — формування нових знань і способів дії.. Вивчаючи новий матеріал про розвиток культури Київської Русі, вчитель звертається ще раз до самого поняття „культура”. Хоча це поняття вже знайоме семикласникам, доречно буде його пригадати та поглибити про нього знання учнів. Після визначення самого поняття „культура”, учні знайомляться, що культура складається з духовної та матеріальної. Учні можуть пригадати, що духовна культура починає формуватися ще за часів ранньослов’янських племен. Зараз вчитель наголошує, що виникнення перших держав у слов’ян та переходом до цивілізаційного рівня культура починає включати в себе матеріальні та духовні цінності, створенні людським суспільством. Вона включає в себе результати трудової діяльності (архітектурні споруди, інструменти, твори мистецтва, норми моралі і закони) і людські знання та навички (наукові, релігійні знання, системи писемності тощо). Можливі і інші визначення, але всі вони повинні бути зрозумілими семикласникам і розтлумаченими на прикладах. Матеріали уроків по вченню культури Київської держави є насиченим, бо включає в себе вивчення ряду культурних галузей – це писемність, освіта, наукові знання, література, театральні дійства, музика, архітектура й образотворче мистецтво. Хоча на їх вивчення за чинною програмою з історії України відводиться дві години, цього звісно замало для засвоєння такої кількості культурологічних понять. Так як у сучасний період надається перевага не репродуктивним, а активним формам навчаль­ної діяльності учнів, тобто проблемно-пошуковому й творчому методам У 7 класі для вирішення проблеми з браком часу і насиченістю навчального матеріалу вчитель може запропонувати учням об'єднатися у творчі групи — «мовознавців», «науковців», «мистецтвознавців», «літературознавців» тощо. Ці групи можуть змінюва­тися від уроку до уроку, завдання для них теж змінюється. Незмінною залишається головна мета організації таких груп — привчити учнів систематично працювати з історичним та культурологічним матеріалом, відшукувати в бібліотеці потрібну інформацію, готувати (усно чи письмо­во) повідомлення про розвиток певної галузі культури, види мистецтва, художні твори, діячів культури, видатних митців. Після попередніх консультацій вчителя, під час яких він допомагає учням скорегувати знайдений і опрацьований матеріал, представники таких творчих груп знайомлять однокласників із результатами своєї діяльності. У такій формі знайомство учнів з новим матеріалом може здійснюватися як на етапі засвоєння нових знань комбінованого уроку, так і при організації нестандартних форм вивчення питань культури. Наприклад, на уроці –семінарі, уроці - конференції тощо.

Відомо, що матеріал з вивчення питань культури містить в собі значну кількість термінів і понять. Звичайно, що немає необхідності засвоєння їх усіх у повному обсязі учнями, але певні терміни вони повинні знати обов’язково. Вивчаючи культуру Київської Русі, семикласники знайомляться з поняттями: храм, собор, іконопис, ікона, фреска, мозаїка, літопис, літописець, билина, монастир тощо. Тому вчитель на уроці проводить роботу над словником архітектурних та мистецтвознавчих термінів. Зо його бажанням і можливостями словник оформляється на дошці, або на папері, де буде подано термін та його пояснення. При поясненні кожного терміну, вчитель використовує також схеми, які заздалегідь накреслені на папері. Деякі архітектурні елементи та види живопису він може схематично позначити на дошці під час пояснення, або показати їх на репродукціях та ілюстраціях пам’яток архітектури. На цьому етапі уроку вчитель може вибірково знайомити учнів з деякими термінами, а в подальшому познайомить із іншими .

Чільне місце на уроці по вивченню питань культури відводиться пам’яткам мистецтва, зокрема творам архітектури та живопису. Тут учні знайомляться з найяскравішими шедеврами часів Київської Русі - Софіївським собором, Золотими воротами, Києво-Печерським монастирем, Десятинною церквою; фресками, мозаїками та іконами Софії Київської. Основними вимогами до вмінь учнів, які ставить чинна програма з історії в 7 класі є: - давати стислу характеристику історичним діячам, пам’яткам культури, розкривати їх значення та місце в історичному процесі; - розпізнавати і описувати найвизначніші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, національні символи, витоки яких сягають часів Київської Русі та Галицько-Волинської держави [9, 34 ].

Розвиток вмінь учнів описувати пам’ятку культури вчитель здійснює, використовуючи методику роботи над аналітичним описом. Аналітичний опис – це прийом розповіді під час якої дається опис складових частин, деталей, їх функціонального призначення; передаються зовнішні ознаки, які створюють цілісні образи, розкривається взаємозв’язок їх суттєвих сторін та складових частин. Використовується такий прийом для опису знарядь праці, зброї, пам’яток архітектури, військових та господарських об’єктів тощо. Така розповідь може поєднуватися з малюнками крейдою на дошці, схемами та кресленнями, репродукціями та ілюстраціями [10,67]. Видатною пам’яткою архітектури часів Київської Русі є Софіївський собор, тому доречніше всього буде використати прийом опису саме цієї споруди. Розпочинаючи роботу над формуванням вмінь учнів описувати пам’ятку архітектури, вчитель знайомить учнів з термінологією, яка використовується при даному описі. Він тлумачить слова: апсида, баня (або купол), неф, фасад, тощо. Демонструючи ілюстрації та фотографії із зображенням пам’ятки, вчитель розповідає про зовнішнє та внутрішнє вбрання храму. За допомогою схем чи креслень робить опис конструкції та складових частин споруди. Особлива увага тут приділяється внутрішньому оздобленню собору. Вчитель розповідає про видатні фрески, мозаїки Софії Київської , пояснює їх сюжети та розкриває художню та естетичну цінність. Після того як учні прослухали розповідь вчителя, переглянули ілюстрації і схеми їм пропонується опрацювати текст підручника з інформацією про Софіївський собор, ї за даним планом зробити опис храму: 1. Як називається ця споруда? 2. Де і коли її було збудовано? 3. Хто збудував? 4. З яких частин вона складається? 5.Який має зовнішній вигляд? 6. Який має внутрішній вигляд і чим оздоблена в середині? 7. Яке враження на вас справила ця пам’ятка архітектури? Після самостійної роботи учні роблять усний опис пам’ятки за планом, а вчитель корегує їх відповіді. Використати метод опису, вчитель також може здійснити при знайомстві учнів з творами образотворчого мистецтва – фресками та мозаїками, які прикрашають Софіївський собор. Готуючи учнів до опису мозаїки „Оранта”(Зображення Богородиці) та фрагментів мозаїчної композиції „Євхаристія” головного вівтаря собору, вчитель використовує прийом порівняння спільних і відмінних рис фрески та мозаїки і робить висновок, що спільним даних видів живопису є те, що вони оздоблювали споруди часів Київської Русі, а відмінне полягає у різних технологіях і способах їхнього створення [ 3 ,16 ].

Під час вивчення питань писемності та літератури часів Київської держави, слід широко використовувати між предметні зв’язки з уроками української та зарубіжної літератури, всесвітньої історії. Для цього потрібно підтримувати творчі зв’язки з учителями, які викладають дані предмети у 7 класі. Серед видатних пам’яток літератури, які вивчаються за даною темою є „Повість минулих літ” літописця Нестора, „Повчання дітям” Володимира Мономаха, „Молєніє Даниїла Заточника” та „Слово про закон і благодать” митрополита Іларіона”. Але особлива увага приділяється знайомству з давньоруським епосом „Слово о полку Ігоревім”. Хоча сам твір учні будуть змістовно вивчати на уроці української літератури в 9 класі, але перше знайомство з ним відбувається на уроках історії в 5 класі і продовжується на уроках зарубіжної літератури та історії України в 7 класі. Тому вивчення таких тем можна здійснити у вигляді інтегрованих уроків історії України та зарубіжної літератури, або із запрошенням на урок історії вчителя української літератури. „Слово о полку Ігоревім” є фактично енциклопедією життя людей часів Київської держави. Ця пам’ятка є універсальним культурологічним джерелом вивчення соціальних, політичних, етнічних та духовних процесів, які відбувалися в період роздробленості Київської Русі. При творчому підході до її вивчення можна досягнути ефективних результатів засвоєння знань учнів про культуру та духовний світ наших пращурів. Вчителі знайомлять учнів з історичною основою створення твору, за допомогу різноманітних методів пропонують учням пригадати чим характеризувалися часи політичної роздробленості Київської Русі, які її причини, основні ознаки та наслідки. На уроці звучить виразне читання уривків із твору, здійснюється аналіз художніх засобів за допомогою яких створено образи епосу. Розкрити духовний світ головних героїв князя Ігоря, його брата Всеволода, дружини Ярославни, великого князя київського Святослава допоможе робота над цитатними характеристиками персонажів за певними завданнями. Вся ця робота підведе учнів до визначення головної ідеї „Слова”, яка виражається в заклику до об’єднання всіх руських земель для боротьби з ворогами та зміцнення могутності Київської держави.

Наступним етапом уроку є застосування набутих знань, умінь, навичок учнів На цьому етапі можна використати підсумкову бесіду, проблемне запитання, різнома­нітні творчі завдання, роботу з творами мистецтва, зіставлення декількох творів, складання плану опису пам’ятки культури, або характеристики літературного героя з певного твору, зма­гальні ігри, вікторини тощо. Учителеві треба бути особливо уважним на цьому етапі, вміти правильно розставити акценти у тлумаченні учнями художньої та естетичної цінності творів мистецтва та культури, виправити помилки, а якщо потрібно — перенести деякі нез'ясовані питання на наступний урок

Підводячи підсумки, зазначимо, що успішне вивчення питань культури Київської Русі у 7 класі можливе за умов: 1.Врахування вікових та психологічних особливостей семикласників. 2.Методично правильній і доцільній побудові та організації проведення уроків на яких вивчаються питання культури. 3.Використання між предметних зв’язків з курсів всесвітньої Історії, образотворчого мистецтва та зарубіжної і української літератур. 4.Максимальної активізації пізнавальної діяльності учнів. 5.Використання різноманітних схем і таблиць, репродукцій творів мистецтва. 6.Використання опорних знань учнів з літератури та образотворчого мистецтва на уроках історії. 7. Виховання естетичних почуттів і створення при цьому відповідної емоційної атмосфери на уроці для знайомства з пам’ятками культури і мистецтва.


ЛІТЕРАТУРА.
1. Баханов К.О. Історія України з найдавніших часів до XVI ст. Робочий зошит учня 7 класу. – К.: Абрис, 1998.
2. Бєляєв М. Історія України. Самостійні та перевірочні роботи: Дидактичний матеріал для 7 класу. – Х.: Ранок, 1998.
3. Коляда І., Загребельна Н. Культура Київської Русі. Історія України, 7 клас.// Історія в школі. – 2003. - №1. – С.15 – 21.
4. Коляда І., Загребельна Н. Історія України, 7 клас: Методика навчання. – Х.: Ранок. 2002.
5. Косова Г. Изобразительное искусство в преподавании истории. – М.: Просвещение, 1986.
6. Косова Г. Изучение вопросов культуры в школьном курсе истории. – М.: Просвещение, 1987.
7. Лях Р., Темірова Н. Історія України. Підручник для 7 кл. Загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2003.

8. Приходько А. Інтерактивне навчання на уроці історії на прикладі теми «Культура Київської Русі» (IX – XIII ст.), 7 клас.// Історія в школі. – 2005. - № 7- 8. – С. 9 – 12.
9. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України, 5 – 11 клас. Всесвітня історія, 6 – 11 клас. – К.: Шкільний світ, 2001. – С. 34.
10. Студеникин М. Методика преподавания истории в школе. – М.: Владос, 2002.
11. Толочко П. Київська Русь. – К.: Орбіта, 1996.
12. Фідря О. Як розвивати знання. (Процесуальні компетенції учнів і вивчення історії). Навчання учнів процедури опису// Історія в школах України. – 2005. - № 10. – С. 6 – 12.
  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Уроку-екскурсії
З досвіду роботи по вивченню матеріалу культурологічного змісту на уроках історії із застосуванням нестандартних форм та інтерактивних...

Честь, меч І ліра
З практики роботи по вивченню матеріалу культурологічного змісту на уроках історії із застосуванням міжпредметних зв’язків на інтегрованому...

Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу...
«Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу з української мови та літератури в 11-х класах у 2011/2012...

Дипломнаробот а
Педагогічні умови використання краєзнавчого матеріалу на уроках у початкових класах

Про окремі аспекти ущільнення вивчення навчального матеріалу інваріантної...
«Щодо організації навчально-виховного процесу у 2011/2012 навчальному році» та з метою роз’яснення окремих аспектів вивчення навчального...

Уроках математики
Формування компетентностей учнів зумовлене не тільки реалізацією відповідного оновленого змісту освіти, але й адекватних методів...

Урок історії сьогодні неможливо уявити без писемних історичних джерел....
Ганни Іванівни Балог «Традиції та новації у використанні писемних джерел на уроках історії України.»

Методика української мови як наука І навчальна дисципліна методика...
Створення нових про-грам, підручників, посіб-ників для навчальних закладів різних типів

Використання дослідницьких задач та експерименту на уроках фізики
У зв’язку з цим у державній програмі “Освіта” (Україна ХХІ століття) акцентується увага на питанні реформування змісту освіти, що...

Тести по контролю знань з дисципліни „Методика викладання економіки”...
Тести по контролю знань з дисципліни "Методика викладання економіки" / А. В. Коверга. Херсон, хнту, 2007. 14 с



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

i.lekciya.com.ua
Головна сторінка