Пошук по сайту


Г. М. Микитюк Критичність мислення та формування компетенцій

Г. М. Микитюк Критичність мислення та формування компетенцій

Сторінка1/2
  1   2

http://antibotan.com/ - Всеукраїнський студентський архів

Відділ освіти Старовижівської районної державної адміністрації

Загальноосвітня школа І-ІІ ступеня с. Солов’ї

Г.М. Микитюк

Критичність мислення та формування компетенцій:

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА


Відділ освіти Старовижівської районної державної адміністрації

Загальноосвітня школа І-ІІ ступеня с.Солов’ї

Г.М. Микитюк

Критичність мислення

та формування компетенцій:

теорія і практика

2008

Микитюк Г.М., вчитель математики ЗОШ І-ІІ ступеня с. Солов’ї

Формування компетентностей учня здійснюється не тільки шляхом оновлення змісту освіти, а й вибором адекватних методів та технологій навчання. У пропонованому посібнику розглядаються можливості уроків критичного мислення з використанням методів навчання математики у формуванні компетентностей учнів, а також наводиться розробка уроку з використанням методів навчання математики та стратегій технології «Розвиток критичного мислення».

Для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів.

Микитюк Г. М., 2008


ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………4

1.Уроки критичного мислення як шлях до формування компетентностей учнів…………………………………………………………………………………

1.1.Можливості уроків математики у формуванні компетенцій………….

1.2.Структура уроків критичного мислення………………………………..

1.3.Методи навчання математики в структурі уроків критичного мислення……………………………………………………………………………..

1.4.Стратегії технології «Розвиток критичного мислення»………………..

1.5.Шляхи реалізації можливостей навчального предмета математика з використанням методів навчання математики та технології «Розвиток критичного мислення» щодо формування основних груп компетентностей учнів……………………………………………………………………………………

2.Розробка уроку алгебри для учнів 7 класу з використанням методів навчання математики та стратегій технології «Розвиток критичного мислення»..

2.1.Конспект уроку……………………………………………………………..

2.2.Роздатковий матеріал до уроку……………………………………………

Література……………………………………………………………………….

ВСТУП

«Основною метою та пріоритетним результатом діяльності 12-річної школи нині має стати плекання конкурентоспроможної, життєво компетентної особистості, яка може підтримувати необхідний рівень соціальної активності, бути соціально мобільною. Нова українська школа має ефективно допомогти учневі в розкритті, розвитку та реалізації його особистісного потенціалу, здібностей, досягненні його життєвого успіху»(2).
Формування компетентностей учнів, тобто їх здатностей мобілізувати знання в реальній життєвій ситуації, - найактуальніша проблема сучасної школи. Набуття учнем життєвої компетентності пов’язується не з його інформованістю(ерудованістю), а здатностями розв’язувати складні життєві проблеми. Компетентнісно спрямований підхід не відкидає необхідності формування певної бази знань, умінь і навичок. Він наголошує на неохідності нового розуміння знання як інструмента розв’язання життєвих проблем, потреби в інтегруванні знання в складніші структури-здатності(компетенції),життєву компетентність. Не маючи необхідних знань і вмінь життєустрою, людина не зможе самовизначитись і самоздійснитися. Нова школа має стати простором життя дитини, яка не повинна готуватися в ній до життя, а повноцінно жити. Тому вся діяльність школи має будуватися так, щоб сприяти становленню життєво компетентної особистості, яка здатна до життєвого проектування, свідомого і творчого визначення і здійснення власного життя. Педагогами-практиками запропоновано формулу компетентності, що спрямована на досягнення конкретного результату під час компетентнісно орієнтованого підходу до навчання:



Компетентність = мобільність знань + гнучкість методу + критичність мислення


Формула вказує, що шляхом до формування компетентності є:

1) озброєння учнів знаннями та вміннями їх знайти, відсіяти від непотрібної інформації, перевести їх у досвід власної діяльності;

2) розуміння, яким чином можна здобути ці знання, в якому випадку який метод потрібний;

3) розвинене критичне мислення для адекватного оцінювання себе, світу, свого місця у світі.

Отже, предметне навчання, де навчальними програмами регламентується зміст предметного матеріалу, вимоги до засвоєння предметних знань, може стати основою для формування компетентності учня за умови підбору доцільних предметних методів навчання та поєднання їх з активними технологіями навчання.

Пропоную розглянути, як можна поєднати традиційні методи навчання математики з етапами уроку критичного мислення, стратегіями технології «Розвиток критичного мислення».


1. Уроки критичного мислення як шлях до формування компетентностей учнів

1.1. Можливості уроків математики у формуванні компетенцій.

Компетенція-загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню(3). Отже, поняття компетентності не зводиться тільки до знань і навичок, а належить до сфери складних умінь і рис особистості.Життєва компетентність виконує три основні функції: забезпечує життєстійкість, життєздатність і життєтворчість особистості.
Розглянемо можливості уроків математики з використанням технології «Розвиток критичного мислення»та методів навчання математики у формуванні компетенцій за таблицею1.
Таблиця1

Основні блоки компетенцій та їх сутність.


Можливості уроку критичного мислення у поєднанні з методами навчання математики у формуванні компетенцій.

Компетенції життєстійкості:здоровий спосіб життя;психологічна стійкість;екзистенційні;життєва мудрість.


  • формування здорового способу життя;

  • стимулювання пізнавальної активності;

  • уміння використовувати власний досвід;

  • формування особистої точки зору.

Компетенції життєспроможності:

творчості та новаторства; здійснення та реалізації життєвого вибору; самореалізації;життєпобудови.


  • пошук шляхів розв’язання проблем;

  • організація власних прийомів навчання;

  • уміння побачити та сформулювати проблему; знаходити нові розв’язання; діяти в нестандартних ситуаціях;

  • активізація творчих здібностей;

  • співвіднесення теоретичних знань з практикою.

Життєтворчі компетенції:

життєпізнання і самопізнання; життєпередбачення; життєвизначення; життєздійснення; життєорганізація та життєвдосконалення.



  • організація самоосвітньої діяльності;

  • мотивація саморозвитку;

  • залучення та збагачення власного досвіду;

  • підтримка пізнавального інтересу;

- потреба в нових знаннях;

- забезпечення взаємодії учнів.

Функціональні компетенції: навчатися впродовж життя; соціальні; комунікативні; інформаційні;політико-правові; полікультурні.


  • забезпечення співробітництва;

  • забезпечення мотивації діяльності;

  • мотивація саморозвитку;

  • установлення причинно-наслідкових зв’язків;

  • розвиток розумових здібностей;

  • формування адекватної оцінки та самооцінки;

  • усвідомлення ролі предмета в розвитку культури;

  • визначення ставлення до особистої діяльності та діяльності інших людей;

  • повага до чужої праці

  • співвіднесення навчання із власним досвідом;

  • формування загальнолюдських цінностей;

  • формування особистої точки зору, уміння її доводити, аргументувати;

  • розвиток культури мовлення;

  • адекватне ставлення до критики;

  • стимулювання критичного ставлення до себе;

  • уміння адаптуватися в мовному середовищі(математична мова);

  • уміння опрацьовувати інформацію для отримання певного продукту;

  • аналіз та критичне ставлення до інформації;

  • самостійне опрацювання інформації;

  • розуміння та усвідомлення інформації.



Професійні компетенції:

здатність і готовність до трудової,професійної діяльності.


  • Формування характеру, звичок, умінь, навичок, необхідних для продуктивної діяльності в житті;

  • вироблення свідомого ставлення до

праці, виховання відповідальності, працелюбства, прагнення до результатів своєї діяльності, ініціативності, творчого мислення;

  • формування ціннісних орієнтирів,

вмінь і навичок, необхідних для професійного вибору;

  • ознайомлення учнів із загальними уявленнями про світ професій;

  • формування бережливості, економічної та фінансової грамотності, дисциплінованості.





1.3.Методи навчання математики в структурі уроків критичного мислення
Методи навчання математики можна впорядкувати таким чином:

1) активізація уваги школярів;

2) вивчення нового матеріалу;

3) закріплення знань;

4) навчання розв’язування задач та вправ.

Розглянемо конкретні види методів навчання математики та їх відповідність етапам уроку критичного мислення.

1. Методи активізації уваги школярів (мотивація; збудження інтересу; створення проблемних ситуацій; стимулювання).

Мотивація - це такий спосіб навчання, під час якого формуються або активізуються дійові мотиви діяльності, учні переконуються, що все,що вивчається, є для них корисним і необхідним .Мотив - внутрішній чинник діяльності, усвідомлена бажана мета, що спонукає людину до діяльності.

Мотиви вивчення математики:

- розвиток загальної культури;

- використання у практичній діяльності;

- продовження навчання;

- успішне виконання контрольних робіт, домашніх завдань, державної підсумкової атестації, завдань незалежного зовнішнього тестування;

- вивчення наступних тем;

- міжпредметні зв’язки;

- розвиток розумових здібностей;

- внутрішня мотивація кожного учня.

Метод збудження інтересів –це такий спосіб навчання, що супроводжується позитивними емоціями, цікавістю до навчання та призводить до зосередження уваги, сприяє формуванню і розвитку пізнавального інтересу. Пізнавальний інтерес, розширюючись та поглиблюючись, зазвичай призводить до розвитку глибинних інтересів людини до певної галузі. Приклади використання методу збудження інтересу:

- повідомлення про щось несподіване, незвичайне для учнів;

- використання цікавих задач та вдалих прикладів;

- звернення до досвіду учнів;

- розгадування та складання математичних кросвордів;

- участь учнів у позакласних заходах з математики;

- використання висловлювань відомих людей про математику;

- залучення учнів до проведення та аналізу уроків тощо.

Метод проблемних ситуацій передбачає створення проблемної ситуації перед вивченням теорем, правил, властивостей у випадках, коли вони природні, зрозумілі школярам і на їх розглядання потрібно небагато часу;сприяє приверненню уваги учнів до розв’язання проблеми, а, отже, і до теми, що вивчається.

Метод стимулювання передбачає заохочення, створення почуття натхнення, авансування навчальної діяльності учня. Прийоми стимулювання: високі оцінки, похвала перед класом, подяка батькам тощо.

2. Методи вивчення нового матеріалу.

Заучування буває неусвідомленим та усвідомленим. Щоб навчити заучувати матеріал усвідомлено, необхідно пропонувати учням:

- наводити власні приклади, креслення, позначення;

- виділяти ключові слова у тексті;

- придумувати асоціації для запам’ятовування;

- складати алгоритми, схеми.

Метод доцільних задач. Вивчення нового матеріалу починається з розв’язування спеціально підібраної задачі, яка підводить до теми. Метод дозволяє краще зрозуміти мету уроку, вдало провести мотивацію, полегшити вивчення матеріалу, уникнути формалізму в знаннях, забезпечити розуміння корисності матеріалу, дійово підбити підсумки уроку.

Конкретно-індуктивний метод - метод переходу від конкретних прикладів до абстрактної теорії. Забезпечує: краще усвідомлення та засвоєння матеріалу; сприяння активізації роботи учнів; необхідність пов’язати навчання із життям; можливість подати будь-яку математичну істину в більш доступній формі; можливість бачити в математиці засіб для пізнання навколишнього світу; співвіднесення теоретичних знань з практикою.

Абстрактно-дедуктивний метод - метод навчання, під час якого спочатку формулюється загальне означення, правило чи теорема, доводяться твердження, а вже потім наводяться конкретні приклади, розглядаються окремі випадки. Метод забезпечує: ілюстрацію важливості теоретичних знань для будь-якої діяльності; розвиток уміння працювати з інформацією; всебічне вивчення проблеми; розуміння та усвідомлення інформації; аналіз та критичне ставлення до інформації.

Сократичний метод - метод навчання, при якому вчитель за допомогою навідних запитань підводить учнів до відкриття ними істини і потрібних висновків, а якщо на деякі запитання уяні відповідають неправильно, то за допомогою інших питань вчитель переконує їх в абсурдності таких відповідей.

Характеристика сократичного методу:

- сприяє розвитку критичного мислення;

- містить зачатки дослідження;

- активізує творчі здібності учнів;

- формує адекватне ставлення до критики;

- передбачає швидке знаходження прикладів, контрприкладів, вдало сформульованих навідних запитань з боку вчителя та учнів;

- розвиває вміння використовувати власний досвід;

- розвиває культуру математичної мови.

Евристичний метод - метод навчання, при якому перед учнями ставиться питання, заслуховуються відповіді, а вчитель може уточнювати відповіді, на деякі запитання відповідати сам, робити деякі пояснення.

Характеристика методу:

- містить елементи сократичного методу;

- містить елементи «відкриття», протікає порівняно швидко;

- надає зразки правильних лаконічних відповідей на запитання;

- забезпечує співробітництво учнів, учителя та учнів; формує почуття поваги до чужої праці.

Дослідницький метод. Учням пропонується самостійно «відкрити»теореми, закономірності, формули або перед учнями ставляться окремі питання та проблеми, що потребують досліджень.

Характеристика дослідницького методу:

- найбільш точно відповідає етапу уроку критичного мислення-усвідомлення змісту;

- розвиває вміння працювати самостійно;

- забезпечує активність учня;

- стимулює пізнавальну активність;

- забезпечує співробітництво, роботу в парах та групах;

- сприяє організації власних прийомів діяльності.

Проскриптивний метод - метод, при якому виклад матеріалу супроводжується порівняно повними словесними або символічними записами. Під час використання даного методу надаються зразки оформлення завдань;забезпечується чітке встановлення причинно-наслідкових зв’язків між етапами доведення чи розв’язання;розвивається культура математичної мови.

Інскриптивний метод-такий метод, при якому виклад матеріалу не супроводжується детальними математичними записами(допускаються короткі записи,замальовки, опорні сигнали). Під час використання цього методу витрачається менше часу, що дає можливість приділити більше уваги основним моментам доведення; реалізується творчий потенціал учнів, розуміння та усвідомлення інформації.

3.Методи закріплення знань.

Метод супровідного закріплення передбачає органічне поєднання закріплення із засвоєнням матеріалу з перших хвилин вивчення. Формулювання означень, правил, аксіом, виведення формул, розв’язування опорних задач, доведення теорем бажано повторити, обговорити, опрацювати відразу після їх викладення.

Метод повторення передбачає повернення до раніше вивченого матеріалу з метою його закріплення, поглиблення та систематизації.

Повторення може бути епізодичним та систематичним. Даний метод зручно поєднувати з такими стратегіями формування та розвитку критичного мислення, як «Використання ключових слів», «Таблиці порівнянь».Це дає можливість під час повторення розвивати вміння виділяти головне, суттєве; систематизувати знання; створювати цілісну картину, спираючись на мінімум інформації.

Метод вправ передбачає вдосконалення певного вміння в процесі виконання якомога більшої кількості вправ. Тренувальні вправи можна поєднувати з грою, груповою роботою, самоперевіркою, самооцінкою.

4.Методи навчання розв’язування задач і вправ.

Метод наслідування-це спосіб організації діяльності, при якому учні наслідують дію вчителя, це метод вироблення найпростіших умінь, необхідна сходинка на шляху до творчості.

Метод спроб та помилок найчастіше використовується для пошуку плану розв’язання задачі; належить до творчих методів навчання. Завдання вчителя - організувати роботу так, щоб кожен учень мав змогу висловити свою думку, висунути гіпотезу, брати позицію щодо раціональності розв’язання, міг звернутися по допомогу до вчителя чи інших учнів (можна застосувати такі стратегії формування та розвитку критичного мислення: «Взаємонавчання», «Обери позицію», «Робота в парах»).

Метод поступового ускладнення: під час вивчення певної теми учням спочатку пропонуються прості та неважкі типові задачі, а з часом задачі поступово ускладнюються. Метод дає змогу:

- вдосконалювати вміння обчислюваним та встановлювати функціональні залежності між величинами;

- розвивати швидкість і гнучкість мислення;

- формувати навички оперування з величинами та числами;

- підготуватись до розв’язування більш складних задач;

- створити умови для успішного навчання;

- розвивати культуру математичної мови;

- проілюструвати учневі постійне його вдосконалення протягом вивчення теми.

Метод евристичних наставлянь: під час пошуку плану розв’язання важкої задачі учням пропонують систему наставлянь чи навідних запитань. «Мета системи наставлянь та навідних питань має подвійну суть: перша - допомогти учневі розв’язати саме дану задачу; друга - настільки розвинути здібності учня, щоб у майбутньому він зміг розв’язувати задачі самостійно», - зазначав Д. Пойа у своїй книзі «Как решать задачу». Для навчання розв’язування нетипових задач даний метод дуже ефективний.

1.5. Шляхи реалізації можливостей навчального предмета математика з використанням методів навчання математики та технології «Розвиток критичного мислення» щодо формування основних груп компетентностей учнів
- Вибір учителем завдань, що передбачають самостійний пошук розв’язання учнями.

- Надання учням можливості розв’язання нетипових, творчих задач.

- Розв’язування задач різними способами та визначення раціонального способу розв’язання.

- Використання оцінювання та взаємооцінювання учнів..

- Залучення дітей до роботи в парах, групах.

- Надання учням можливості проявляти ініціативу.

-Використання рівневих, індивідуальних завдань.

- Використання інформації з історії математики.

- Повідомлення про внесок у науку вчених різних країн, зокрема, українських математиків.

- Розв’язування задач історико-культурного,екологічного та економічного змісту.

- Стимулювання учнів до висловлення особистої точки зору.

- Формування, розвиток та вдосконалення вміння учнів формулювати мету особистої діяльності та підбивати підсумки за її результатами.

- Коментування учнями розв’язаних ними задач, виконаних побудов.

- Застосування взаємодопомоги, взаємоперевірки.

- Організація парної, групової роботи.

- Стимулювання спілкування учнів класу, учнів різних класів.

- Забезпечення толерантного спілкування учнів.

- Залучення вчителем додаткової інформації в процесі викладання математики.

- Стимулювання учнів до використання додаткової інформації.

- Використання креслень, ескізів, таблиць, схем, графіків як джерел інформації та передбачення складання схем, таблиць, планів, побудови графіків як результату роботи учнів з інформацією.

- Навчання учнів співвідношенню теоретичної математичної інформації з конкретними життєвими ситуаціями.

- Навчання учнів інформаційного прогнозування.

- Використання випереджальних завдань.

- Консультування учнів з питань самоосвіти.

- Залучення учнів до роботи консультантами, інструкторами.

- Поради щодо використання додаткової літератури, участі в конкурсах, олімпіадах як засобів самоосвіти.

- Забезпечення наукового рівня викладання математики.

- Використання творчих завдань.

- Створення проблемних ситуацій.

- Розв’язування задач різними способами, використання задач підвищеної складності.

- Складання та інсценування учнями математичних казок.

- Складання та розв’язування учнями тестів, задач, кросвордів тощо.

- Залучення учнів до виготовлення математичних моделей та макетів.

- Залучення учнів до участі в олімпіадах.

- Залучення учнів до участі в конкурсі «Кенгуру» тощо.

- Залучення учнів до розробки та участі в заходах предметних тижнів.

1.2. Структура уроків критичного мислення.

Технологія формування та розвитку критичного мислення – система діяльності, що базується на дослідженні проблем і ситуацій на основі самостійного вибору, оцінки та визначення міри корисності інформації відносно особистих потреб і цілей.

Урок критичного мислення має певну структуру та складається з п’яти основних етапів.

1.Розминка(головна функція - створення сприятливого психологічного клімату на уроці).

Актуальність етапу.

Теплий психологічний клімат сприяє:

- кращому засвоєнню навчального матеріалу;

- підвищенню авторитету вчителя;

- психологічному розвантаженню учнів.

2.Обґрунтування навчання (постановка мети уроку, мотивація вивчення конкретної теми та предмета в цілому).

Актуальність етапу.

Навчальний матеріал засвоюється краще,якщо:

- учні розуміють його конкретну практичну значимість для кожного з них;

- чітко знають,що вимагатиметься від них на уроці.

3.Актуалізація (на цьому етапі відтворюються знання, вміння, встановлюється рівень досягнень з теми, що потрібно для наступних етапів уроку).

Актуальність етапу:

- обсяг знань людини визначає те, про що вона може дізнатися;

- знання, пов’язані з досвідом учня, краще та швидше запам’ятовуються;

- створюються умови для «відкриття», самостійного здобуття знань;

- підвищується роль учня на уроці.

4. Усвідомлення змісту (учень знайомиться з новою інформацією, аналізує її, визначає особисте розуміння цієї інформації).

Актуальність етапу:

- розвиток уміння працювати з інформацією, виділяти головне, суттєве;

- формування компетентностей учнів.

5.Рефлексія(учень стає власником ідеї, інформації, знань; має можливість використати знання, обмінятися ними з іншими учнями; оцінити та самооцінити діяльність).

Актуальність етапу:

- усвідомлення зробленого на уроці;

- демонстрація знань та їх застосування;

- можливість замислитись над підвищенням якості роботи;

- розуміння необхідності корекції;

- можливість диференціації домашнього завдання.

Кожен з етапів відіграє важливу роль для досягнення мети уроку.
Уроки математики - це уроки, де розв’язуються задачі, опрацьовується різна інформація, вирішуються проблеми, оцінюються ситуації, відбувається вибір раціональних способів діяльності, створюються плідні умови для розвитку критичного мислення. Яке місце займають методи навчання математики у структурі уроку критичного мислення?(Таблиця2)

Таблиця2


Етапи уроку критичного мислення

Методи навчання математики

Розминка

Збудження інтересу;мотивації

Обґрунтування навчання

Мотивації;проблемних ситуацій

Актуалізація

Доцільних задач;проблемних ситуацій;стимулювання;конкретно-

індуктивний


Усвідомлення змісту

Заучування; конкретно-індуктивний, абстрактно-дедуктивний, сократичний, евристичний, дослідницький, проскриптивний,

інскриптивний; супровідного закріплення; наслідування; спроб та помилок.

Рефлексія

Вправ, повторення; поступового ускладнення; евристичних наставлянь.



Методи навчання математики доцільно використовувати у структурі

уроків критичного мислення:

- для забезпечення засвоєння відповідних математичних знань, розвитку предметних умінь та навичок;

- для створення умов для формування та розвитку критичного мислення;

- для формування та розвитку основних груп компетентностей учня.

1.4.Стратегії технології «Розвиток критичного мислення учнів»
Поряд з математичними методами, без яких неможливе опанування

математичного матеріалу, доцільно використовувати стратегії технології розвитку критичного мислення.

Стратегія «Розминка» може бути застосована:

- для знайомства учасників навчання один з одним;

- для об’єднання тих, хто разом навчається;

- для активізації емоційної, розумової діяльності, зосередження на предметі математика на початку уроку;

- для відпочинку, зміни виду діяльності протягом заняття.

Зміст розминки повинен відповідати меті та змісту діяльності. Розминки допомагають втілювати завдання заняття у життя. На уроках математики можна використовувати такі розминки:

- усний рахунок;

- розв’язування цікавих завдань;

- висловлювання видатних людей про математику та їх обговорення;

- відповіді учнів на запитання: «Чому важливо вивчати математику?»,

«Навіщо потрібна кожному та чи інша тема?» тощо.

- побажання один одному на уроці;

- написання коротких математичних казок та висловлювань про математику тощо.

Стратегія «Асоціативний кущ чи сематична карта» спонукає до вільного й відкритого мислення, тому цю стратегію рекомендується використовувати на етапах актуалізації і рефлексії. Для складання асоціативного куща слід дотримуватись таких правил:

1. Записати на дошці чи аркуші в центрі ключове слово (фразу), обвести його (її) колом чи прямокутником.

2. Записати всі слова (фрази), які спадають на думку.

3. Після того як заповнені всі можливі «гілки», вказати аспекти проблеми, що потребують додаткової інформації.

4. Поставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість.

5. Записати всі ідеї, які є, або скільки дозволяє час.

Стратегія «Обери позицію» допомагає у виборі позиції щодо спірних проблем, а також ознайомленні з аргументами тих, хто обирає іншу позицію.

План стратегії:

1. За темою обрати позиції у вигляді шкали, записати їх на дошці.

2. Навести не менше ніж два аргументи на підтримку своєї точки зору.

3. Підійти до дошки й обрати позицію письмово( на шкалі).

4. Пояснити свій вибір, не наводячи аргументів.

5. Під час обговорення можна зайняти іншу позицію, якщо думка змінилася.

6.Можна провести дебати.

Стратегія Метод «Прес» допомагає знайти вагомі аргументи і сформувати свою думку щодо спірного питання;розібратися у своїх ідеях, а також сформулювати їх у вигляді чіткої та логічної структури. Стратегія може бути використана на будь-якому етапі уроку.

Етапи методу «Прес»:

1. Висловлюємо свою думку: «Я вважаю…»

2. Пояснюємо причину такої точки зору: «Тому що…»

3. Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «…наприклад…»

4. Узагальнюємо, формулюємо висновки: «Отже…»(«Таким чином…»)

Стратегія «Робота в парах» може застосовуватись на різних етапах уроку та на уроках різних типів. Робота в парах сприяє позитивному ставленню до навчання, розвиває вміння пристосовуватись до роботи в групах, готує ґрунт для широкого й ефективного застосування інтерактивних технологій. За умови парної роботи всі діти в класі отримують можливість говорити, обмінюватись ідеями з партнером, спілкуватись, допомагати один одному, висловлюватись, критично мислити, переконувати.

Приклади завдань:

1) обговорення параграфа та виділення в ньому головного;

2) аналіз задачі, теореми;

3) розробка питань для учнів;

4) перевірка завдання та оцінювання роботи один одного;

5) відповіді на запитання;

6) підготовка до відтворення знань за ключовими словами;

7) формулювання мети уроку;

8) розв’язування завдань;

9) виконання самостійної роботи;

10) підбиття підсумків роботи тощо.

Стратегія «Сенкан» допомагає підсумувати інформацію, визначити головні ідеї, думки. Сенкан (п’ятиряддя) - це білий вірш, в якому синтезована інформація в короткому вислові з п’яти рядків (фр.сіпg-«п’ять»)

Правила складання сенкана:
1) один іменник - назва поняття;

2) два прикметники - описання поняття;

3) три дієслова - визначення дії;

4) фраза з чотирьох слів, яка стосується теми;

5) одне слово (синонім до теми), в якому відображено зміст чи сформульовано висновок.

Стратегія «Сюрприз» дає можливість швидко й цікаво підбити підсумок уроку. Полягає в тому, що до початку уроку вчитель(учень)готує картки, які в стислій формі ілюструють матеріал уроку й потребують коментарів, а саме: розпізнавання формул, заповнення пропусків у формулах чи правилах, вибір методів для розв’язування рівнянь, нерівностей тощо. Картки поміщають в яскраву «чарівну скриньку». Підбиваючи підсумки, учитель (учень) витягає картки, пропонує учням навести потрібний коментар. Особливості стратегії:

- ефективна в опрацюванні результатів уроку, на якому засвоєно або використано комплексні знання, наприклад, декілька способів розв’язання, декілька формул чи правил тощо;

- дає можливість наприкінці уроку зосередитись на головному;

- вносить в урок елемент гри, сприяє розвитку зацікавленості до предмета, розвитку позитивних емоцій;

- дає можливість плавного переходу до коментування домашнього завдання;

- надає вчителю та учням інформацію про необхідність корекції знань.

Стратегія «Рюкзак» дає можливість залучити кожного учня класу до підбиття підсумків уроку. Полягає в тому, що кожен з учнів коротко записує на папері відповідь на запитання: які з тих знань, умінь, способів дій, що набули на уроці, вони візьмуть з собою для використання на інших уроках, у житті, для виконання домашнього завдання, тематичного оцінювання тощо. Папірці з відповідями складають у рюкзак (справжній чи уявний). Вибірково знайомляться з відповідями.

Особливості стратегії:

- дає можливість залучити до роботи всіх учнів;

- дає можливість виділити головне, визначити важливість уроку;

- вносить в урок елемент гри, сприяє розвитку пізнавальних інтересів, позитивних емоцій;

- надає вчителю інформацію про кожного учня, про методи роботи, що були важливими для учнів, сподобались їм;

- створює основу для проведення мотивації на наступних уроках.

Есе - твір, в якому учень повинен висловити свої думки з приводу певної проблеми, вільне письмо. Есе:

1) збагачує словниковий запас;

2) дозволяє учневі «почути» себе;

3) розширює світогляд, змушує бути уважним і спостережливим;

4) дозволяє зробити підсумок у нетрадиційній формі.

У кінці уроку учням пропонується 10-хвилинне або 5-хвилинне есе.

10-хвилинне есе пропонується для того, щоб «зібрати» свої думки разом і викласти їх письмово .5-хвилинне есе використовується для визначення ключових понять теми чи нових понять, того, що сподобалось і не сподобалось учням на уроці, які питання залишились незрозумілими.

Самооцінка:

- дає можливість залучити всіх учнів до роботи на уроці;

- вчить учнів контролювати та оцінювати дії свої та інших учнів;

- дає можливість учневі краще розуміти оцінку, що виставляє йому вчитель;

- надає вчителю та учням інформацію про необхідність корекції знань;

- надає природну можливість диференціації домашнього завдання.
Технологія «Розвиток критичного мислення» універсальна і дозволяє здобути такі освітні результати, як уміння працювати в різних галузях знань з інформаційним потоком; уміння висловлювати свої власні думки усно та письмово, чітко та коректно стосовно оточуючих; уміння формувати особисту точку зору, власну думку на підставі осмислення різноманітного досвіду, ідей та уявлень; уміння розв’язувати проблеми; здатність самостійно займатися власною освітою; вміння співпрацювати та працювати в групі. Але сама по собі технологія не вичерпує арсеналу можливостей формування компетентностей, до того ж без методів навчання математики навряд чи можна опанувати математичну інформацію, формувати предметні знання та вміння. Тому оптимальним варіантом вважаю поєднання елементів уроку критичного мислення та стратегії цієї технології з традиційними методами навчання математики.

\

2. Розробка уроку алгебри для учнів 7 класу з використанням методів навчання математики та стратегій технології «Розвиток критичного мислення»

2.1. Конспект уроку
  1   2

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Формування історичних компетенцій п´ятикласників
Раніше наукові історичні знання ототожнювалися з реальними історичними подіями, нав’язувалися суспільству оцінки та висновки істориків,...

Еколог І я
Загальна мета курсу: формування завершальних елементів екологічної культури старшокласників, навичок, фундаментальних екологічних...

Виховання толерантності на уроках історії
А історія як предмет є унікальною, бо впливає на формування системи мислення,надає можливість людині вільно пересуватися в історичному...

Уроках математики
Однак, як це робити, викладач не завжди знає. Нерідко це приводить до того, що розвиток логічного мислення значною мірою йде стихійно,...

Джерела філософського мислення
Русі. Одним з найглибших джерел філософських ідей є народна культура слов’ян. Другим джерелом філософського мислення є писемні пам’ятки,...

Закони царя Хамурапі захист приватної власності, забезпечення надходжень до державної скарбниці
Перші спроби осмислення явищ господарського життя відносяться до часів формування соціуму. Писемні пам’ятки стародавніх часів з IV...

Закони царя Хамурапі захист приватної власності, забезпечення надходжень до державної скарбниці
Перші спроби осмислення явищ господарського життя відносяться до часів формування соціуму. Писемні пам’ятки стародавніх часів з IV...

Гогіна Л. М., кандидат історичних наук, доцент
У статті розглядаються питання стану, важливості розроблення та розвитку понятійного апарату для прискорення впровадження компетенцій...

Аналіз роботи бібліотеки у 2007-2008 н р. та завдання на 2008-2009 н р
Основним завданням шкільної бібліотеки у 2007-2008 навчальному році було виховання у школярів засобами книги інтересу до знань, розвиток...

Література
Застосування технології розвитку критичного мислення у процесі викладання української мови та літератури



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

i.lekciya.com.ua
Головна сторінка