Пошук по сайту


Бл. 1 млн. 11 тис років тому доба давнього кам’яного віку палеоліту. Поява найдавніших людей у Закарпатті, Подністров’ї, Донбасі та ін. 150-35 тис років

Бл. 1 млн. 11 тис років тому доба давнього кам’яного віку палеоліту. Поява найдавніших людей у Закарпатті, Подністров’ї, Донбасі та ін. 150-35 тис років

Сторінка1/3
  1   2   3


Хронологічний довідник
Бл. 1 млн. –11 тис. років тому – доба давнього кам’яного віку – палеоліту. Поява найдавніших людей у Закарпатті, Подністров’ї, Донбасі та ін. 150–35 тис. років тому первісна людина навчилася добувати вогонь, будувати штучні житла. 35–11 тис. років тому з’явився сучасний тип людини – людина розумна (Homo Sapiens).

Х–VІ тис. до н. е. – доба середнього кам’яного віку – мезоліту. Закінчився льодовиковий період, сформувалися сучасні ландшафт, клімат, флора та фауна. Людина приручила собаку, винайшла лук із стрілами, опанувала рибальство, навчилася виготовляти найпростіший посуд.

VІ–ІV тис. до н. е. – доба нового кам’яного віку – неоліту. Відбулася “неолітична революція”: перехід до землеробства й скотарства.

ІV–ІІІ тис. до н. е. – мідний вік (енеоліт). З’являються вироби з міді та золота, колісний транспорт, зароджується орне землеробство з використанням плуга.

Бл. 3500–2700 років до н. е. – найвищого розвитку набула Трипільська культура.

ІІІ–І тис. до н. е. – епоха бронзи, завершальний етап первіснообщинного ладу та переходу до класового суспільства. Відбувся перший великий поділ праці: тваринництво остаточно відокремилося від хліборобства.

Х–VІІ ст. до н. е. – кіммерійський період, початок залізної доби.

VІІІ–VІ ст. до н. е. – виникнення грецьких міст–держав у Північному Причорномор’ї та у Криму.

VІІ–ІІІ ст. до н. е. – період панування на українських землях скіфів.

V ст. до н. е. – заснування Боспорського царства у Криму.

ІІІ ст. до н. е. –ІІІ ст. н.е. – панування сарматів у причорноморських степах.

І–ІІ ст. н. е. – найдавніші письмові згадки про слов’ян (венеди, ставани) у працях античних істориків та географів (Пліній Старший, Тацит, Птоломей та ін.).

ІІ–ІІІ ст. н. е. – навала готів – германських племен.

ІV–V ст. н. е. – навала гунів, завершення античного періоду європейської історії.

ІV–VІІ ст. н. е. – письмові відомості про антів та склавинів. Кін. V– перша пол. VІ ст. – ймовірний період князювання легендарного князя Кия. VІ–VІІ ст. – велике розселення слов’ян та поділ їх на східних, західних та південних.

VІ– ІХ ст. н.е. – існування на території сучасної України східнослов’янських союзів племен, формування у Подніпров’ї Руської землі з центром у Києві.

838–839 рр. – посольство “русів” до Константинополя та інших країн.

Бл. 860–882 рр. – правління літописних князів Аскольда і Дира.

860, 866 рр. – походи руського війська на чолі з Аскольдом на Константинополь. Хрещення Аскольда.

Бл. 882–912 рр. –князювання Олега.

907, 911 рр. – літописні відомості про походи Олега на Константинополь та заключення мирних договорів.

912–945 рр. – князювання Ігора.

941, 944 рр. – походи Ігоря на Візантію.

945 р. – повстання древлян, вбивство Ігоря.

945–957 (964) рр. – князювання Ольги.

946 р. – мирне посольство у Константинополь, хрещення Ольги.

959 р. – посольство Ольги до германського імператора Оттона.

957 (964) – 972 рр. – князювання Святослава.

964–966 рр. – розгром Святославом в’ятичів, волзьких булгар, хазарського каганату.

968–972 рр. – походи князя Святослава у Болгарію та війни з Візантією.

972–978 рр. – князювання Ярополка Святославича.

978–1015 рр. – князювання Володимира Великого.

988 р. – літописна дата запровадження на Русі християнства.

989–996 рр. – у Києві споруджено Десятинну церкву.

1015–1019 рр. – міжусобна боротьба синів Володимира, загибель Бориса й Гліба.

1019–1054 рр. – князювання Ярослава Мудрого.

1030–ті рр. – запроваджено норм законів “Руської правди” (“Правди Ярослава”).

1036–1037 рр. – розгром печенігів. Початок будівництва у Києві Собору св. Софії. Створено першу бібліотеку.

1037–1050 рр. –Іларіон написав “Слово про Закон і Благодать”.

1051 р. – засновано Києво–Печерський монастир. Іларіона призначено київським митрополитом.

1054–1093 рр. – князювання синів Ярослава Мудрого – Ізяслава, Всеволода і Святополка. “Тріумвірат” Ярославичів (1054-1073 рр.).

1068 р. – перший великий напад половців на Русь. Поразка Ярославичів на р.Альті. Народне повстання у Києві.

1072 р. – укладено збірник правових норм (“ Правди Ярославичів”).

1076 р. – підготовлено відомий літературний твір "Ізборник".

1093–1113 рр. – князювання Святополка Ізяславича.

1097 р. – з’їзд (“снем”) князів у Любечі; встановлення вотчинної форми правління.

1113 р. – повстання киян. Нестор–літописець зредактував “Повість врем’яних літ”.

1113–1125 рр. – князювання Володимира Мономаха.

1125 – 1132 рр. - князювання Мстислава Володимировича. У 30-40-х рр. ХІІ ст. посилилися процеси феодальної (політичної) роздробленості Русі.
1124-1153 рр. – князювання у Галичині Володимирка Володаревича (Галицького). У 1141–1144 рр. відбулося об’єднання галицьких земель з центром у Галичі.

1152-1187 рр. – князювання у Галичині Ярослава Осмомисла.

1169 р. – коаліція князів на чолі з Андрієм Боголюбським захопила і знищила Київ.

1170-1205 рр.- князювання на Волині і у Галичині Романа Мстиславовича.

1185 р. – похід новгород–сіверського князя Ігоря Святославича проти половців (“Слово о полку Ігоревім”).

1187, 1189 рр. – перші літописні згадки етноніма “Україна”.

1199 р. – князь Роман Мстиславович об’єднав Волинь і Галичину.

1205–1238 рр. – боротьба за галицько–волинські землі.

1223 р. – поразка русько–половецького війська від монголо–татар на р. Калка.

1237–1238 рр. – розгром Д. Галицьким німецьких рицарів під Дорогочином на півночі Волині; утвердження влади Д. Галицького у Галичині (князював до 1264 р.). На Волині до1269 р. князював Василько Романович.

1239–1241 рр. – захоплення монголо–татарами українських земель.

1240 р. – перша письмова згадка слова “козак” у Початковій монгольській хроніці. Монголо-татари захопили Київ.

1245 р. –Данило Галицький розгромив угорсько–польські війська під Ярославом.

1253 р. – коронація Д. Галицького у м. Дорогочині.

1254–1255 рр. – перемога Д. Галицького над ордою Куремси під Крем’янцем.

1256 р. – перша літописна згадка про м. Львів.

1264 р. – смерть Д. Галицького; похований у м.Холм.

1264 – 1301 рр. – князювання у Галичині Лева І Даниловича.

1272 – 1288 рр. – князювання на Волині Володимира Васильковича.

1288 – 1292 рр. – князювання у Гал.-Волинському князівстві Мстислава Даниловича.

1300 р. – перенесення митрополичої кафедри з Києва до Володимира–на–Клязьмі. (згодом митрополит переїхав до Москви).

1301 – 1308 рр. – князювання Юрія Львовича.

1303 р. – утворення галицької православної митрополії. Поява терміну “Мала Русь”.

1308 – 1323 рр. – князювання Андрія та Лева ІІ Юрійовичів.

1323–1324 рр. – приєднання до Литви Київської, Берестейської та Дорогочинської земель.

1324 р. – перша писемна згадка про дію магдебурзького права в українських містах (Володимир–Волинський). Згодом це право отримали також міста Сянок (1339 р.), Львів (1356 р.), Кам’янець–Подільський (1374 р.), Луцьк (1432 р.) та ін.

1325 – 1340 рр. – князювання Болеслава Юрія ІІ (Тройденовича).

1340, 1349 рр. – походи польського короля Казимира ІІІ на Львів. Приєднання Галичини до Польщі.

1340 – 1385 рр. – князювання на Волині Любарта (Дмитра) Гедиміновича.

1359 р. – приєднання Буковини до Молдавського князівства.

1362 р. – перемога литовсько–руських військ над татарами у битві на р. Сині Води (Синюха) на Поділлі.

1370–1387 рр. – Галичина знаходилася під владою Угорщини.

1377 р. – захоплення Угорщиною Холмщини і Белзщини.

1380 р. – участь у Куликівській битві волинського князя Боброка.

1385 р. – Кревська унія між Литвою й Польщею.

1387 р. – остаточне приєднання Галичини до Польщі.

1393 р. – приєднання Поділля до Польського Королівства.

1399 р. – ліквідація удільного устрою українських земель у складі Литви. Поразка литовсько–руських військ під проводом Вітовта від ординців на р. Ворскла.

1410 р. – Грюнвальдська битва. Перемога над Тевтонським орденом.

1413 р. – Городельська унія між Литвою і Польщею.

1415 р. – спорудження фортеці Хаджибей (тепер Одеса).

1415–1420 рр. – утворення Вітовтом окремої Київської митрополії.

1419–1434 рр. – гуситський рух у Чехії з участю українських князів.

1425 р. – У Львові укладено перший реєстр міських ремісничих цехів.

1432–1440 рр. – громадянська війна у Литві та боротьба українських і білоруських князів за автономію.

1433–1434 рр. – утворення у складі Польського королівства Руського воєводства (Перемишльська, Сяноцька, Львівська, Галицька землі). Запровадження земських та гродських судів.

1434 р. – остаточне приєднання західного Поділля до Польського королівства. Утворення Подільського воєводства. Урівняння в правах української православної шляхти з католицькою.

1435 р. – поразка українсько–білоруських князів під проводом Свидригайла на р. Швянті під Вількомиром (тепер м. Укмерге у Литві). Загинуло 13 руських князів, 42 – потрапили у полон.

1440 р. – відновлення Київського та Волинського удільних князівств.

1440–1452 рр. – правління останнього волинського князя Свидригайла.

1447 р. – перший напад кримських татар на українські землі.

1449 р. – відокремлення Кримського ханства від Золотої Орди.

Бл. 1450–1494 рр. – життя і діяльність Юрія Котермака (Дрогобича) – першого відомого у Європі українського вченого, ректора і професора Болонського і Краківського університетів, першого українського автора друкованої книги і друкованого вірша.

1452 р. – остаточна ліквідація Волинського князівства.

1454–1470 рр. – правління останнього київського князя Семена Олельковича. У 1471 р. Київське князівство було остаточно ліквідовано.

1458 р. – відокремлення київської митрополії від московської.

1462 р. – утворення Белзького воєводства з центром у м. Белз.

1475 р. – вторгнення турків у Крим і перетворення Кримського ханства на васала султанської Туреччини.

1479 р. – кримські орди Менглі–Гірея здійснили напад на Поділля.

1481 р. – змова українських князів М.Олельковича, І.Гольшанського та Ф.Бєльського проти Литви.

1482 р. – великий напад кримських татар на Київ за намовою Москви.

1489 р. – дата першої згадки про козаків на Поділлі у "Хроніці польській" М.Бєльського.

1490–1492 рр. – повстання селян на Покутті під проводом Мухи.

1491 р. – у Кракові Швайпольт Фіоль видав перші кириличні книги.

1492 р. – перша документальна згадка про козаків на Дніпрі у листі великого литовського князя Олександра.

1503 р. – найдавніша писемна згадка про кобзарів.

1508 р. – повстання української та білоруської шляхти на чолі з князем М.Глинським проти Литви.

1526 р. – захоплення Закарпаття Угорщиною (Трансільванією).

1529 р. – перша писемна згадка про опришків. Запровадження І Литовського статуту.

1553–1556 рр. – будівництвом князем Д.Вишневецьким фортеці на острові Хортиця (Мала Хортиця).

1556–1561 рр. – на Рівненщині створене Пересопницьке Євангеліє.

1562–1563 рр. – похід Д.Вишневецького у Молдавію, ув’язнення й страта його у Стамбулі.

1564–1566 рр. – адміністративна реформа у Великому Князівстві Литовському з встановленням на українських землях Київського, Волинського і Брацлавського воєводств; запроваджено земські суди.

1566 р. –ІІ Литовський статут.

1569 р. – Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої. Перехід українських земель під юрисдикцію Польської держави.

1569 р. – Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої. Приєднання до Корони Польської Київського, Волинського і Брацлавського воєводств та Підляшшя.

1572 р. – універсал короля Сигізмунда ІІ Августа про формування із запорожців 300 реєстрових козаків.

1574 р. – І.Федоров у Львові видав Апостол – першу друковану книгу на українських землях та перший у Східній Європі Буквар (т.зв. львівська „Граматика”).

1575 р. – походи козаків на чолі з гетьманами Іваном Свирговським та Богданом Ружинським у Молдавію, Волощину, Крим і Туреччину.

1576–1577 рр. – в Острозі засновано школу, друкарню та науковий гурток.

1577 р. – похід запорозьких козаків під проводом Івана Підкови у Молдавію. І.Підкова був проголошений молдавським господарем; у 1578 р. страчений поляками у Львові.

1578 р. – "козацька реформа" польського короля Стефана Баторія: встановлення 500 чол. реєстру, окремої юрисдикції, платні, арсеналу й шпиталю у містечку Терехтемирів.

1581 р. – видано Острозьку Біблію – першу повну Біблію церковнослов’янською мовою.

1585–1586 рр. – у Львові засновано православне братство, укладено статут братської школи.

1587 р. – перший друкований полемічний твір "Ключ царства небесного" ректора Острозької школи Г.Смотрицького.

1588 р. – ІІІ Литовський статут. Остаточне закріпачення селян у Литві.

1591–1593 рр. – повстання козаків під проводом К.Косинського.

1594 р. – посольство Священної Римської імперії на чолі з Еріхом Лясотою до запорозьких козаків.

1594–1596 рр. – козацькі походи і війни на чолі із Северином Наливайком та Григорієм Лободою.

1596 р. – церковні собори ( уніатський та православний) у Бресті.

1599–1602 рр. – гетьманування Самійла Кішки – відомого керівника повстань запорожців на турецьких галерах та численних морських походів.

1603–1604 рр. – сухопутні та морські походи запорожців у Крим і Туреччину.

1604–1605 рр. – участь запорожців у поході Лжедмитрія І на Москву.

1609 р. – ухвала польського сейму "Про козаків запорозьких".

1609–1612 рр. – участь запорозьких козаків у поході польсько–литовського війська на Москву.

1613 р. – ухвала польського сейму про ліквідацію козацької юрисдикції.

1614–1622 рр. – гетьманування П.Сагайдачного.

1614–1616 рр. – великі морські походи запорожців на Трапезунд,Синоп, Царгород, Кафу та ін.

1615 р. – у Києві створено православне братство із школою.

1617 р. – заснувані православне братство, школа й шпиталь у Луцьку.

1618–1648 рр. – Тридцятилітня війна у Європі між католиками й протестантами та участь у ній українських козаків.

1618 р. – похід 20–тисячного козацького війська на чолі з П.Сагайдачним на Москву.

1619 р. – укладено Роставицьку угоду, за якою козацький реєстр становив 3000 чол.

1620 р. – в Україні відновлено православну митрополію. П.Сагайдачний звернувся до московського царя з проханням взяти козаків на службу. Битва під Цецорою.

1621 р. – Хотинська війна.

1624 р. – угода козаків з кримським ханом Шагін–Гіреєм про взаємодопомогу у боротьбі з Туреччиною.

1625р. – козацько–селянське повстання під проводом Марка Жмайла. Підписано Куруківську угоду.

1628 р. – похід гетьмана Михайла Дорошенка з 4–тисячним козацьким загоном у Крим на допомогу кримському хану. Під Бахчисараєм М.Дорошенко загинув.

1630 р. – козацько–селянське повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила).

1630–1650–ті рр. – заселення українськими козаками та селянами Слобідської України (теп. землі Харківської, Сумської, Донецької та Луганської областей в Україні, а також Білгородської, Воронезької та Курської у Росії).

1632 р. – утворено Києво–Могилянський колегіум. Польський сейм ухвалив "Статті про заспокоєння грецької віри".

1635 р. – козаки на чолі з І.Сулимою зруйнували польську фортецю Кодак на Дніпрі.

1636 р. – антикатолицький виступ міщан в Острозі.

1637 р. – козацько–селянське повстання під проводом Павла Бута (Павлюка).

1638 р. – повстання під керівництвом Я.Острянина, Д.Гуні та Скидана. Ухвала польським сеймом "Ординації Війська Запорозького реєстрового" з обмеженнями козацьких прав та вольностей.

1645 р. – запрошення урядом Франції 2,5 тисяч запорожців на військову службу.

1647 р. – арешт і втеча Богдана Хмельницького на Запоріжжя.

1648 – 1657 рр. – гетьманування Богдана Хмельницького.

1648 р. – початок національно–визвольної війни (революції). Переможні битви під Жовтими Водами й Корсунем (29 квітня – 6 травня), під Пилявцями (11 – 13 вересня). Похід у Галичину до Львова й Замостя (вересень – листопад). Повернення до Києва (грудень).

1649 р. – великі битви під Зборовим, Збаражем, Лоєвим (червень–серпень). У серпні підписано Зборівську угоду.

1650 р. – похід козацького війська на Молдавію. У Франції вийшов цінний “Опис України” Г. Л. Боплана.

1651 р. – відновлення українсько–польської війни. Героїчна оборона козаками м.Красне та Вінниці (лютий – березень). Битва й оборона під Берестечком (18 – 30 червня). Захоплення литовським військом Києва (липень – серпень). Оборона Білої Церкви й підписання Білоцерківської угоди (вересень).

1652 р. – розгром польського війська під Батогом (22 – 23 травня). Похід козаків у Молдавію. Т.Хмельницький одружився з дочкою молдавського господаря Розандою (серпень).

1653 р. – військові дії на Поділлі та у Молдавії. Поранення й смерть Т.Хмельницького під Сучавою (вересень). Оточення польської армії й підписання угоди під Жванцем (вересень – грудень). Рішення Земського собору у Москві про прийняття України під протекцію царя (1 жовтня). Прибуття в Україну московського посольства на чолі з В.Бутурліним (грудень).

1654 р. – Переяславська рада і присяга українського населення на вірність московському цареві (січень – лютий). У березні у Москві підписано “Березневі статті”, або “Статті Б.Хмельницького”. Продовження військових дій на території Брацлавщини, Білорусі, Поділля.

1655 р. – оборонні битви під Уманню та Охматовим (січень). Наступ на Поділлі (липень – серпень). Визволення Галичини (вересень – жовтень). Бої під Озірною на Поділлі (листопад).

1656 р. – Укладено союз із семигородським князем Юрієм ІІ Ракочієм. Віленське перемир’я між Росією та Польщею (жовтень). Початок московсько–шведської війни (1656–1658 рр.). Організація походу на Польщу 20–тисячного козацького війська київського полковника Антона Ждановича (грудень).

1657 р. – спільні дії семигородського війська та козаків на території Польщі. Захоплення Любліна та Варшави, згодом відступ і поразка союзників на Поділлі (січень – липень). Призначення Юрія Хмельницького спадкоємцем гетьмана Богдана (квітень). Прийняття присяги від білоруської шляхти Пинського повіту, яка прилучалася до української держави (червень). Смерть і похорон Б.Хмельницького (липень – серпень).

1657 – 1659 рр. – гетьманування Івана Виговського.

1657 р. – союз Війська Запорозького із Швецією (жовтень).

1658 р. – громадянська війна; зруйнування Полтави (травень). Гадяцький договір із Польщею (вересень).

1659 р. – Конотопська битва (червень).

1659 – 1663 рр. - гетьманування Юрія Хмельницького.

1659 р. – підписання з Москвою переяславських статей (жовтень).

1660 р. – бої під Чудновим на Волині. Слободищенський трактат із Польщею. Капітуляція російської армії. Початок поділу Війська Запорозького на лівобережне і правобережне.

1661 р. – у Львові засновано медичний факультет першого на українських землях університету (офіційне відкриття Львівського університету відбулося у 1784 р.)

1662 р. – у Москві створено Малоросійський приказ для вирішення українських справ.

1663 – 1665 рр. – гетьманування на Правобережній Україні Павла Тетері.

1663–1664 рр. – похід польських та козацьких військ на Лівобережжя.

1664–1665 рр. – повстання проти польського панування на Правобережній Україні.

1665 р. – І.Брюховецький підписав Московські договірні статті.

1665 – 1676 рр. – гетьманування на Лівобережній Україні Дем'яна Многогрішного.

1667 р. – Андрусівське перемир’я між Польщею та Росією; поділ України на Лівобережну і Правобережну.

1668 р. – короткотривале об'єднання Лівобережної і Правобережної України під правлінням П.Дорошенка.

1669 р. – гетьман Д.Многогрішний підписав Глухівські договірні статті з Москвою. На Правобережжі ухвалено рішення про воєнний союз П.Дорошенка з Туреччиною.

1669–1674 рр. – боротьба П.Дорошенка на Правобережній Україні проти П.Суховія та М.Ханенка.

1671–1672 рр. – війна козаків у союзі з турками проти Польщі на Правобережній Україні.

1672 р. – Бучацький мирний договір між Польщею і Туреччиною; до останньої відійшло Поділля.

1672 – 1687 рр. – гетьманування на Лівобережній Україні Івана Самойловича.

1673–1676 рр. – польсько–турецька війна за Правобережну Україну і Поділля. За Журавненським мирним договором 1676 р. Поділля і значна частина Правобережної України відходили до Туреччини.

1674 р. – похід московсько–козацьких військ на Правобережну Україну. Гетьманом обох сторін Дніпра проголошено І.Самойловича.

1676 р. – похід московсько–козацької армії на Чигирин. П.Дорошенко зрікся гетьманської булави.

1677 – 1681 рр. – гетьманування на Поділлі Юрія Хмельницького.

1677–1678 рр. – чигиринські походи турецько–татарських військ та загонів Ю.Хмельницького на Чигирин.

1677–1681 рр. – московсько–турецька війна за Правобережжя.

1679 р. – примусове переселення населення із Правобережної на Лівобережну Україну.

1681 р. – Бахчисарайський мирний договір між Москвою, Туреччиною і Кримом.

1683 р. – участь українських козаків в обороні Відня.

1685 – 1686 рр. - Київську митрополію остаточно підпорядковано Московському патріархату.

1686 р. – “Вічний мир” між Росією і Польщею.

1686–1699 рр. – участь козаків у російсько–турецьких війнах.

1687 – 1709 рр. – гетьманування Івана Мазепи.

1690–1697 рр. – визвольний рух на Правобережній Україні під проводом С.Палія.

1692 р. – виступ на Запоріжжі Петра Іваненка (Петрика) у союзі з Кримом.

1694 р. – Києво–Могилянський колегіум отримав статус вищого навчального закладу – академії.

1699 р. – за Карловицьким мирним договором між Польщею і Туреччиною значна частина Поділля з Кам'янцем відійшли до Речі Посполитої. Польський сейм ухвалив рішення про ліквідацію козацтва на Київщині і Брацлавщині та про заборону православним займати виборні посади у магістратах.

1700–1704 рр. – боротьба козацтва на Правобережній Україні проти польського панування.

1700–1721 рр. – Північна війна Росії із Швецією.

1701 р. – універсал гетьмана І.Мазепи про встановлення двохденної панщини.

1703–1711 рр. – участь закарпатців у визвольній війні в Угорщині проти австрійських Габсбургів.

1704–1706 рр. – походи військ гетьмана Мазепи на Правобережну Україну, Волинь і Галичину. Арешт і заслання С.Палія. Бойові дії козацьких загонів у Польщі і Литві.

1708 р. – Гетьман І.Мазепа перейшов на бік шведського короля Карла ХІІ. Московські війська захопили та спалили Батурин.

1708 – 1722 рр. – гетьманування Івана Скоропадського.

1709 р. – до шведів приєдналися запорожці на чолі з К.Гордієнком. За наказом Петра І зруйновано Стару (Чортомлицьку) Січ. Полтавська битва. Смерть І.Мазепи.

1710 р. – "Конституція" П.Орлика.

1710 – 1742 рр. – гетьманування Орлика в еміграції.

1715 р. – перша писемна згадка про гайдамаків.

1720 р. – заборона Петра І друкувати книги українською мовою. Запровадження на Правобережній Україні та у Галичині уніатської церкви.

1722 р. – вперше в Україні ліквідовано гетьманство. Указом Петра І утворено малоросійську колегію (діяла до 1727 р.).

1727 – 1734 рр. - гетьманування Данила Апостола.

1728–1743 рр. – укладено звід законів “Права, за якими судиться малоросійський народ”.

1734 р. – друга відміна гетьманства; початок діяльності "Правління гетьманського уряду" (діяла до 1750 р.); заснування Нової Січі на р.Підпільній (проіснувала до 1775 р.).

1734–1738 рр. – значне піднесення гайдамацького руху у Правобережній Україні.

1735–1739 рр. – участь козаків у російсько–турецькій війні за вихід до Азовського моря.

1738–1745 рр. – виступи опришків під проводом О.Довбуша у Прикарпатті та Покутті.

1749–1750 рр. – активізація гайдамацького руху.

1750 – 1764 – гетьманування Кирила Розумовського.

1752 р. – утворення на запорозьких землях Нової Сербії – воєнно–адміністративної одиниці, заселеної виходцями з Балкан; заборона запорозьким козакам самостійно обирати кошового отамана.

1756–1763 рр. – участь козаків у Семилітній війні між Росією і Прусією.

1762–1764 рр. – перетворення слобідських козацьких полків на регулярні гусарські.

1764 р. – остаточно ліквідовано гетьманство; утворено Малоросійську ІІ Колегію (діяла до 1786 р.) на чолі з П.Румянцевим. Створено Новоросійську губернію.

1765 р. – ліквідовано полково–сотенний устрій на Слобожанщині; створено Слобідсько–Українську губернію.

1768 р. – Коліївщина – найвище піднесення народно–визвольного руху на Правобережній Україні.

1768–1774 рр. – участь козаків у російсько–турецькій війні за вихід до Чорного моря.

1770–1790–ті рр. – на півдні України і у Криму засновано міста: Олександрівськ (Запоріжжя), Катеринослав (Дніпропетровськ), Миколаїв, Херсон, Севастополь, Одеса та ін.

1772 р. – перший поділ Речі Посполитої; приєднання Галичини до Австрії.

1775 р. – за наказом Катерини ІІ знищено Запорозьку Січ (4 червня ); маніфест про знищення Січі вийшов 3 серпня.

1775–1828 рр. – Задунайська Січ під протекторатом Туреччини.

1783 р. – До Росії приєднано Крим. Указ про остаточне закріпачення селян Лівобережної і Слобідської України. Козацькі полки перетворено на регулярні російські.

1787–1788 рр. – формування Катеринославського і Чорноморського козацького війська.

1787–1791 рр. – участь козаків у черговій російсько–турецькій війні.

1789 р. – “Волинська тривога” – заворушення селян на Волині.

1789–1793 рр. – повстання козаків у с.Турбаях Полтавського полку.

1791 р. – таємна місія В.Капніста до пруського короля з проханням допомоги Україні.

1792 р. – переселення Чорноморського козацького війська на Кубань.

1793 р. – приєднання до Росії Правобережної України (ІІ поділ Речі Посполитої).

1795 р. – приєднання до Росії Західної Волині внаслідок ІІІ поділу Речі Посполитої.

1772 р. – перший поділ Речі Посполитої. До Австрії відійшла Галичина.

1793 р. – другий поділ Речі Посполитої. Росія приєднала Правобережну Україну.

1795 р. – третій поділ Речі Посполитої. Росія приєднала західну Волинь і Східну Холмщину. Більша частина Холмщини відійшла до Австрії.

60-80 рр. ХІХ ст. – утвердження капіталізму на Наддніпрянщині.

1818 р. – у Полтаві засновано масонську ложу “Любов до істини”.

1830-1837 рр. – заснування та діяльність у м. Львові “Руської трійці”.

1821 р. – створення у Тульчині “Південного товариства” декабристів.

1823 р. – створено у Звягелі (Новоград-Волинську) “Товариство об‘єднаних слов’ян”.

1825 р., 14 грудня – повстання декабристів на Сенатській площі в Петербурзі.

1826 р., січень – поразка повстанців Чернігівського полку на Київщині.

1846 р. – виникнення “Кирило-Мифодіївського братства” у Києві.

1848 р. – відбулась демократична революція в Австро-Угорській імперії. Скасовано кріпацтво.

1848 р. – виникнення у Львові “Головної Руської Ради”.

1861 р. – скасування кріпацтва в Наддніпрянщині.

1890 р. – у Львові засновано “Русько-українську радикальну партію” – першу українську політичну партію.

1900 р. – утворено у Харкові “Революційну українську партію” (РУП) – першу українську політичну партію у Наддніпрянській Україні.

1905-1907 рр. – перша буржуазно-демократична революція в Російській імперії.

1908 р. – заснування Товариства українських поступовців (ТУП).

1914-1918 рр. – Перша світова війна.

1914 р. – створення у Львові “Головної Української Ради”. Формування легіону Українських січових стрільців.

1914 р. – створено у Львові Союз Визволення України (СВУ), який діяв у Відні.

4-7 березня 1917 р. – утворено Українську Центральну Раду.

6-8 квітня 1917 р. – відбувся Український національний конгрес.

травень 1917 р. – переговори у Петрограді делегації Центральної Ради з Тимчасовим урядом.

10 червня 1917 р. – Перший Універсал Центральної Ради, проголошення автономії України.

15 червня 1917 р. – створення Генерального секретаріату.

3 липня1917 р . ­­­ -- Другий Універсал Центральної

7 листопада 1917 р. – Третій Універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки.

4 грудня 1917 р.- Ультиматум РНК Росії Українській Центральній Раді.

22 січня 1918р.- Четвертий Універсал Центральної Ради. Проголошення незалежності Української Народної Республіки.

29 січня 1918р. – бій під Крутами студентського куреня та підрозділів війська УНР з більшовицькою армією.

9 лютого 1918 р.- підписання Брестського миру між УНР та державами Черверного союзу.

29.04.-14.12.1918р. – Гетьманщина Павла Скоропадського.

1 листопада 1918 р. – утворення Західноукраїнської Народної Республіки.

14 листопада1918 р. -- створення Директорії УНР.

14 грудня 1918 р. – прихід Директорії до влади.

22 січня 1919 р. – Акт злуки УНР та ЗУНР.

квітень 1919 р. – перебування Директорії на Рівненщині.

28 квітня1920р. – підписання Варшавського договору між УНР та Польщею.

1920 р.- остаточне встановлення більшовицької влади в Україні.

18 березня 1921 р. – підписання Ризького договору, згідно якого Східна Галичина і Західна Волинь відходили до Польщі.

березень 1921 р. – Х з’їзд ВКП(б). Перехід до НЕПу.

літо 1921 р. – перший голодомор в Україні. Загальні втрати близько 5 млн. осіб.

30 грудня 1922 р. – утворення СРСР, до якого увійшли РРФСР, БРСР, УСРР, ЗФСР.

1923 р. – впровадження політики українізації.

1929 р. – ліквідація НЕПу, згортання українізації.

1929 р. – виникнення у Відні Організації українських націоналістів (ОУН), керівник – полковник Є.Коновалець.

1929-1930 рр. -- суцільна колективізація та розкуркулювання.

1932-1933 рр. – другий голодомор в Україні. Загальні втрати близько 10 млн.осіб.

січень 1937 р., – прийнято нову Конституцію УРСР.

15 березня 1939 р. -- проголошено незалежну Карпатську Україну та обрано президентом держави А.Волошина.

18 березня 1939 р. – майже уся територія Карпатської України була окупована угорськими військами.

23 серпня 1939 року – підписання німецько-радянського договору про ненапад та додаткового таємного протоколу – т.зв.”пакту Ріббентропа-Молотова”.

1 вересня 1939 р. – напад Німеччини на Польщу. Початок П світової війни.

17 вересня 1939 р. – напад СРСР на Польщу, вступ радянських військ на територію Західної України та Західної Білорусії.

28 вересня 1939р. – підписання радянсько-німецького договору про дружбу і кордон.

30 листопада 1939 р. – 12 березня 1940 р. – радянсько-фінська війна. Окупація Радянським Союзом частини території Фінляндії.

28 червня 1940 р. – Радянському Союзу передано Бессарабію та Північну Буковину, що перед тим належали Румунії.

10 лютого 1940 р. – у Кракові створено Революційний провід ОУН на чолі з Степаном Бандерою.Початок розколу в ОУН.

22 червня 1941 р. – напад Німеччини на СРСР. Початок німецько-радянської війни.

22-24 червня 1941 р. – розстріли політичних в’язнів у радянських в’язницях Західної України.

30 червня 1941 р. – проголошення у Львові Акту відновлення незалежності Української держави.Утворення уряду на чолі з Ярославом Стецьком.

5 липня 1941 р. – німцями у Кракові заарештовано Стапана Бандеру.

3 серпня 1941 року – створення “Поліської Січі” Тараса Бульби-Боровця.

осінь 1941 – окупація більшої частини території України нацистською Німеччиною.

Жовтень 1942 року – створення Української Повстанської Армії.

Листопад 1942 р. – радянський контрнаступ під Сталінградом, оточення 6-ої німецької армії генерала Паулюса.

Листопад 1943 р. – вступ радянських військ до Києва.

Листопад 1943 р. – УПА скликає конференцію поневолених народів Східної Європи та Азії у селі Будераж Здолбунівського району Рівненської області.

Грудень 1943 року – таємні українсько-угорські переговори в Будапешті про припинення вогню між УПА та угорською армією.

Лютий 1944 р. – захоплення радянськими військами м. Рівне.

23-25 квітня 1944 р. – найбільша битва між формуваннями УПА та військами НКВД в урочищі Гурби Здолбунівського р-ну., Рівненської обл.

Липень 1944 р. – створення Української Головної Визвольної Ради – уряду українського самостійницького підпілля.

Жовтень 1944 р. - витіснення Червоною армією німецьких військ з території України.

8 травня 1945 року – підписання в Берліні акту капітуляції Німеччини.

2 вересня 1945 р. – підписання акту капітуляції Японії, завершення ІІ Світової війни.

1945 рік
  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

1. Початки людської цивілізації на терені України
Подністров'ї (Лука-Врублівецька), а потім в інших регіонах України. Процес розселення, освоєння людиною нових земель тривав на всіх...

1. Початки людської цивілізації на терені України
Подністров'ї (Лука-Врублівецька), а потім в інших регіонах України. Процес розселення, освоєння людиною нових земель тривав на всіх...

1. Початки людської цивілізації на терені України
Подністров'ї (Лука-Врублівецька), а потім в інших регіонах України. Процес розселення, освоєння людиною нових земель тривав на всіх...

Заселення території області почалося ще в епоху пізнього палеоліту,...
Заселення території області почалося ще в епоху пізнього палеоліту, тобто більш як 15тис років тому. Залишки поселень того часу відомі...

Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік»
Державного бюджету України у сумі 392. 404. 327,7 тис гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України –...

План Розвиток освіти І науки. Запровадження обов’язкової середньої...
...

Активізація роботи бібліотеки по формуванню здорового способу життя...
На сьогодні в Україні проживає близько 14,5 млн людей віком 14–35 років — це ⅓ населення країни. При цьому близько 65% молоді вживають...

Проблема реконструкції мови трипільської культури
Україною незалежності помітно посилився інтерес І представників різних наук, І широкої громадськості до джерел І найдавніших етапів...

«Генеральний план м. Олевськ Житомирської області (коригування)»...
Державним підприємством «ндпі містобудування» Мінрегіону України (м. Київ), на замовлення Олевcької міської ради. Розрахунковий строк...

Історія державно-правового розвитку на території су­часної України...
України бере свій початок від середини І тис до н е., коли у народів І племен Північного Причорно­мор'я з'являються перші державні...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

i.lekciya.com.ua
Головна сторінка