Пошук по сайту


5 РОЗДІЛЬНІ ПУНКТИ - Регламентують роботу господарства

Регламентують роботу господарства

Сторінка6/37
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   37

5 РОЗДІЛЬНІ ПУНКТИ



5.1 (Правила технічної експлуатації залізниць України, затверджені та введені в дію наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 р № 411, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 25.02.1997 р. за № 50/1854 із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства транспорту України від 08.06.1998 року № 226, від 23.07.1999 року № 386, від 19.03.2002 року № 179, від 10.12.2003 №962).

„Допоміжний пост - пост на перегоні, що не має колійного розвитку та призначений тільки для обслуговування пункту примикання під'їзної колії (для поїздів, що проїжджають по всьому перегону, роздільним пунктом бути не може).

Колійний пост - роздільний пункт на залізничних лініях, що не має колійного розвитку (блок-пост у разі напівавтоматичного блокування, пост примикання на одноколійному перегоні з двоколійною вставкою, передвузловий пост і т. ін.).

Обгінний пункт - роздільний пункт на двоколійних лініях, що мають колійний розвиток, який допускає обгін поїздів і в необхідних випадках переведення поїзда з головної колії на іншу.

Пасажирський зупинний пункт - пункт на перегоні, що не має колійного розвитку і призначений виключно для посадки та висадки пасажирів (роздільним пунктом не є).

Роздільний пункт - пункт, що розділяє залізничну лінію на перегони чи блок-ділянки.

Роз'їзд - роздільний пункт на одноколійних лініях, що мають колійний розвиток, призначений для схрещення й обгону поїздів.

Станція - роздільний пункт з колійним розвитком, що дозволяє проводити операції з приймання, відправлення, схрещення й обгону поїздів, операції з приймання, видачі вантажів та обслуговування пасажирів, а за умови розвинених колійних пристроїв - маневрову роботу з розформування та формування поїздів і технічні операції з поїздами.”

„п.14.1. Рух поїздів здійснюється із розмежуванням їх роздільними пунктами.

Роздільними пунктами є станції, роз'їзди, обгінні пункти та колійні пости, прохідні світлофори автоблокування, а також межі блок-ділянок за автоматичної локомотивної сигналізації, що застосовується як самостійний засіб сигналізації та зв'язку.

п.14.2. Межами станції є:

– на одноколійних ділянках - вхідні світлофори;

– на двоколійних ділянках по кожній окремій головній колії з одного боку - вхідний світлофор, а з другого - сигнальний знак "Межа станції", встановлений на відстані не меншій ніж 50 м за останнім вихідним стрілочним переводом.

На двоколійних ділянках, обладнаних двостороннім автоблокуванням, а також, де встановлені вхідні світлофори для приймання поїздів по неправильній колії, межею станції по кожній окремій головній колії є вхідні світлофори.”

„п.14.3. Кожний роздільний пункт, допоміжний пост і пасажирський зупинний пункт повинен мати назву або номер. Назва має розміщуватися на пасажирській будівлі (будівлі поста) з фасаду, з обох сторін підходу поїзда, а при необхідності також на кінцях пасажирських платформ.

На пасажирських зупинних пунктах, розміщених на ділянках з інтенсивним рухом приміських поїздів, назва пункту, крім того, має вказуватись у декількох місцях вздовж пасажирської платформи.

п.14.4. Залізничні колії діляться на головні на перегонах, станційні (в тому числі головні на станціях) і спеціального призначення.

Всі колії в межах станційної території, за винятком тих, що передані у підпорядкування іншим службам та організаціям, перебувають в розпорядженні начальника станції.

п.14.5. На станціях кожна колія, стрілочний перевід, станційний пост централізації та стрілочний пост, а на перегонах кожна головна колія повинні мати номер.

Забороняється встановлювати однакові номери коліям, стрілочним переводам і постам у межах однієї станції. На станціях, що мають окремі парки, не допускається встановлювати однакові номери колій у межах одного парку.

Порядок нумерації колій і стрілочних переводів встановлюється Державною адміністрацією залізничного транспорту України.”
5.2 (Інструкція з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, ЦД-0058, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв’язку України 31.08.2005 № 507).

„п.4.2 На станціях машиніст ведучого локомотива (моторвагонного поїзда, спеціального самохідного рухомого складу) і всі інші працівники, які обслуговують поїзд, підкоряються наказам чергового по станції, а на станціях ділянок, обладнаних диспетчерською централізацією, - поїзного диспетчера.”

„п.4.16 При скасуванні на окремих роздільних пунктах чергового штату працівників служби перевезень наказом начальника залізниці, в залежності від системи наявних пристроїв СЦБ та зв’язку, повинен бути встановлений порядок виконання операцій, пов’язаних з прийманням, відправленням поїздів і проведенням маневрів на таких роздільних пунктах.”

„п.5.7.14 Якщо один із роздільних пунктів, що обмежують перегін з несправним блокуванням, не обслуговується черговим по станції, то після припинення дії автоблокування відправлення поїздів на вільний перегін з таких роздільних пунктів (за наявності у поїзного диспетчера контролю за положенням колій та стрілок) надалі до вступу до роботи чергового по станції проводиться за наказом поїзного диспетчера, що передається машиністу локомотива за формою:
Наказ № … … Дата … Час (год .… хв….).

Автоблокування на перегоні (колії перегону) не діє. Поїзду № …… дозволяю відправитись зі станції … і прямувати до вхідного світлофора станції …..., а далі керуватися його показаннями.

ДНЦ … (прізвище)”.
Наказ поїзного диспетчера про закриття блокування у цих випадках передається лише на станції, де є черговий по станції. Відправлення поїздів з цієї станції після закриття блокування здійснюється за колійними записками, при цьому у випадках відправлення поїзда на одноколійний перегін колійна записка може бути видана лише після отримання черговим по станції реєстрованого наказу диспетчера за формою:
Наказ № … Дата … Час (год … хв…).

Перегін… ( … колія перегону) від поїздів вільний. Дозволяю відправити поїзд № …

ДНЦ …. (прізвище)”.

„п.6.1 На ділянках, обладнаних диспетчерською централізацією, головним засобом сигналізації при русі поїздів є автоматичне блокування на перегонах та електрична централізація на станціях.

Управління стрілками, сигналами на роздільних пунктах та перегонах здійснюється безпосередньо поїзним диспетчером. Положення стрілок, зайнятість стрілочних ділянок, станційних колій, обладнаних рейковими колами, та прилеглих до них блок-ділянок перегонів, встановлений напрямок руху на перегонах, а також повторення показань вхідних, вихідних, маршрутних і в необхідних випадках маневрових світлофорів контролюється поїзним диспетчером за приладами апарата управління.

Усі розпорядження, що стосуються руху поїздів та маневрової роботи, поїзний диспетчер по телефону, через радіозв’язок передає безпосередньо машиністу або працівнику, на якого покладається виконання на роздільному пункті операцій з приймання та відправлення поїздів або проведення маневрів.

п.6.2 У необхідних випадках, передбачених цією Інструкцією, поїзний диспетчер може передавати станції на резервне управління, після чого приймання та відправлення поїздів, маневрова робота, а також відкриття та закриття сигналів проводиться начальником станції або іншим працівником станції, на якого покладено виконання цих операцій на даному роздільному пункті. До передачі станції на резервне управління поїзний диспетчер зобов’язаний проінформувати цього працівника про поїзди, що знаходяться на прилягаючих перегонах.

Якщо до передачі станції на резервне управління поїзним диспетчером було дозволене виконання робіт на контактній мережі із зняттям напруги на станційних коліях, він зобов’язаний повідомити про це диспетчерським наказом працівника, який заступив на чергування.

Окремі стрілки або горловини станції можуть бути передані поїзним диспетчером на місцеве управління. Переведення стрілок в цих випадках виконується працівником, який здійснює управління маневровою роботою в цьому районі станції. Якщо передача на місцеве управління викликана необхідністю ремонту пристроїв СЦБ, що не потребує за своїм характером попереднього запису в журналі огляду, то переводити передані на місцеве управління стрілки для перевірки правильності їхньої роботи дозволяється електромеханіку.”

„п.6.5.3 Якщо перевести стрілку з центрального пульта неможливо, поїзний диспетчер викликає працівника, що виконує очищення стрілок, або іншого працівника станції, вимагає оглянути стрілку і по можливості усунути причину порушення управління (наприклад, забрати сторонній предмет, що попав між вістряком та рамною рейкою). Якщо відповідний працівник зовнішнім оглядом не може виявити причину неможливості переведення стрілки та її усунути, диспетчер припиняє пропуск поїздів на маршрутах, для яких стрілка повинна переводитись в інше положення, викликає електромеханіка для її огляду та ремонту, а переведення цієї стрілки виконується з пульта місцевого управління або станція передається на резервне управління.

У разі неможливості перевести стрілку з пульта місцевого управління або з пульта резервного управління несправна стрілка в установленому порядку виключається з централізації і передається на ручне управління порядком, встановленим п. 18.9, що оформляється наказом поїзного диспетчера. При встановленні виключеної з централізації стрілки в маршруті приймання або відправлення поїзда вона має бути замкнена на закладку і навісний замок.

На роздільних пунктах, що не обслуговуються черговими працівниками, для огляду, а при необхідності і переведення стрілок, можуть залучатися локомотивні бригади поїздів у порядку, який встановлюється начальником залізниці.”

Зазначений наказ записується у журнал поїзних телефонограм ф. ДУ-47.”

„п.15.22 Відкриття чи закриття роздільних пунктів або допоміжних постів, що працюють не цілодобово, проводиться у порядку, затвердженому начальником залізниці, і оформлюється наказом поїзного диспетчера, який передається станціям, що обмежують перегін, за формою:
Наказ № … Дата … Час (год. … хв. …)

Дія поста … км з … год. …хв. відкрита (закрита).

ДНЦ ... (прізвище)”.”

„п.22 Рух поїздів між станціями та роздільними пунктами, які знаходяться безпосередньо у підпорядкуванні структурних підрозділів Укрзалізниці, встановлюється Державною адміністрацією залізничного транспорту України”
5.3 (Загальне положення про залізничну станцію, ЦД-0054, наказ УЗ від 30.12.04 № 1041-ЦЗ).

„п.1.4 Залізнична станція є виробничим відокремленим структурним підрозділом залізниці, крім залізничних станцій структури Українського державного центру транспортного сервісу „Ліски”, який, здійснюючи в регіоні своєї діяльності оперативно-господарське використання майна залізниці, забезпечує організацію перевезень пасажирів, вантажу, вантажобагажу і пошти, а також взаємодію й координацію виробничого процесу з іншими господарськими одиницями та функціональними структурними підрозділами апарату управління залізниці, державними органами прикордонного, митного та інших видів контролю при переміщенні через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів і культурних цінностей.”

„п.1.6 Залізничні станції в залежності від обсягу і складності виконання пасажирських, вантажних і технічних операцій поділяються на позакласні, І, ІІ, ІІІ, ІV і V класів і можуть бути госпрозрахункові і негоспрозрахункові.

На господарському розрахунку, як правило, перебувають позакласні станції та станції Ι класу. Переведення залізничних станцій на господарський розрахунок проводиться за рішенням начальника залізниці.”

„п.1.8 Залізничні станції знаходяться в оперативному підпорядкуванні відповідних Головних управлінь, управлінь Укрзалізниці, служб, дирекцій залізничних перевезень.

п.1.9 Виконання технологічних операцій, вирішення питань технічного оснащення, господарської, економічної і соціальної діяльності, матеріально-технічного забезпечення станції, оренди нежитлових приміщень, відчуження майна проводиться з розмежуванням операцій за службами перевезень, комерційної роботи та маркетингу, пасажирської та відповідно до підпорядкованості – відповідним відділам, службам, Головним управлінням Укрзалізниці.”

„п.1.11 Визначення станції за характером роботи проводиться начальником залізниці.

1.12 Залізничні станції діють на підставі Положення, яке розробляється для кожної залізничної станції на підставі цього Положення і затверджується відповідно до Статуту залізниці.”

„п.1.19 Залізнична станція не є юридичною особою.

Станція несе відповідальність за свої зобов’язання згідно з чинним законодавством і за належне дотримання вимог нормативних документів у сфері експлуатаційної діяльності.”

„п.3.1.1 Виконання планів і завдань з перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти відповідно до Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів на залізницях України, Правил технічної експлуатації залізниць України, Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізницями України й інших нормативних актів.

п.3.1.2 Забезпечення безпеки руху поїздів і маневрової роботи, безпеки працівників залізничного транспорту і пасажирів, збереження вагонів, рухомого складу і вантажів, забезпечення вимог охорони навколишнього природного середовища, протипожежної безпеки.”

„п.3.2 Основними функціями станцій є:

п.3.2.1 Приймання, відправлення, пропуск поїздів згідно з графіком руху поїздів.

п.3.2.3 Розформування і формування поїздів згідно плану формування поїздів.

п.3.2.4 Організація роботи з пасажирськими поїздами і вагонами.

п.3.2.9 Розробка технічно-розпорядчого акта станції.”
5.4 (Практичні рекомендації з проведення місячних комісійних оглядів колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ та зв'язку, контактної мережі на залізницях України - ЦД-0032, наказ УЗ від 09.11.00 № 514-Ц).

„п.1.3 Основною метою комісійного місячного огляду стану колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ і зв'язку, контактної мережі та технічних засобів на станції є:

– виявлення несправностей в утриманні технічних пристроїв і засобів;

– оцінка стану станційних технічних засобів у господарствах колії, сигналізації і зв'язку та електропостачання;

– визначення термінів щодо усунення несправностей і недоліків в утриманні технічних засобів;

– контроль за усуненням несправностей і недоліків.”

„п.1.6 Головні колії, приймально-відправні колії, стрілочні переводи на головних, приймально-відправних коліях, крім того, щомісячно в першій декаді повинні оглядатись комісією у складі:

– на станціях позакласних, 1 та 2 класу – начальник станції (голова комісії), дорожній майстер, старший електромеханік СЦБ або електромеханік СЦБ, начальник або електромеханік району контактної мережі; крім того, один раз на місяць на одній із станцій участь в роботі вказаної комісії бере начальник дистанції колії (або його заступник);

– на інших станціях – начальник станції (голова комісії), електромеханік СЦБ, дорожній майстер, начальник або електромеханік району контактної мережі.

На дільницях контактної мережі першої категорії начальник або електромеханік району контактної мережі бере участь у роботі комісії кожного місяця, на дільницях другої категорії – один раз на квартал і на дільницях третьої категорії – двічі на рік.

Стрілочні переводи, розташовані на під'їзних коліях, які перебувають не на балансі дистанції колії і обслуговуються локомотивами залізниць та складацькими бригадами станції, що квартально оглядаються начальником станції, дорожнім майстром, працівником під'їзної колії та іншими причетними працівниками.

На станціях позакласних та 1 класу дозволяється створювати додаткові комісії під головуванням головного інженера станції або заступника начальника станції.

На станціях, які мають механізовані сортувальні гірки, огляд стану технічних пристроїв гірки провадиться за окремим графіком комісією у складі: головний інженер станції або заступник начальника станції (голова комісії), начальник гірки або старший електромеханік СЦБ , дорожній майстер.

п.1.7 Огляди колій на маршрутах прямування пасажирських поїздів по неспеціалізованих коліях провадяться перед прийманням першого пасажирського поїзда працівниками дистанції колії за посадою не нижче шляхового майстра ( при його відсутності – бригадира колії). Результати огляду записуються в Журнал огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ та зв'язку, контактної мережі (ф. ДУ-46).

п.1.8 Періодичність огляду інших стрілочних переводів на станції та склад комісії визначаються наказами начальників Дирекцій залізничних перевезень, а за відсутності їх у складі залізниці – наказом начальника залізниці.

Рейки та стрілочні переводи на головних та приймально-відправних коліях перевіряються дефектоскопними візками за графіком, затвердженим начальником дистанції колії.”

„п.1.11 Під час проведення комісійного місячного огляду перевіряються:

– стан головних, приймально-відправних колій та колій, призначених для відстою вагонів з небезпечними вантажами, з промірюванням за шаблоном і рівнем;

– утримання стрілочних переводів на головних та приймально-відправних коліях;

– стан запобіжних тупиків і колій для стоянки вагонів з небезпечними вантажами класу 1 (вибухові матеріали);

– стан технічних споруд і пристроїв;

– видимість вхідних, вихідних, маршрутних-світлофорів та їх запрошувальних сигналів, маневрових світлофорів, маршрутних покажчиків, зовнішній вид та заземлення світлофорів;

– наявність і стан червоних ковпачків, навісних замків, гальмових башмаків згідно з технічно-розпорядчим актом стації; наявність табличок для позначення виключених стрілок, сигнальних приладів, спеціальних пристроїв і типових скоб.

На механізованих сортувальних гірках перевіряються:

– стан колійних датчиків, фотоелектричних і радіотехнічних датчиків (огляд і перевірка габариту установки);

– справність вагонних уповільнювачів;

– стан башмакоскидачів і головок рейок в районі роботи гальмових башмаків;

– утримання гіркових стрілок;

– утримання рейкової колії у плані на вході й виході з уповільнювачів.

п.1.12 При проведенні .комісійного місячного огляду кожен член комісії несе особисту відповідальність за якість огляду і повноту виявлення несправностей та їх своєчасне усунення по своєму господарству.

п.1.13 Начальник станції (голова комісії) при проведенні комісійних місячних оглядів колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ і зв'язку, контактної мережі та контрольних оглядів несе відповідальність:

– за своєчасне проведення комісійного місячного та контрольного оглядів;

– за проведення комісійних оглядів комісією у повному складі згідно з цими Рекомендаціями;

– за своєчасне проведення аналізу із вжиттям належних заходів щодо усунення несправностей, виявлених комісією, в установлені терміни згідно з Актом, відображеним в Журналі ф. ДУ-46.”

„п.5.1 Результати огляду й заходи, необхідні для усунення виявлених несправностей, оформляються актом і зазначаються в окремому Журналі, який має назву: "Журнал комісійного місячного огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ та зв'язку, контактної мережі форми ДУ-46".

Акт повинен бути складений не пізніше наступного дня після проведення огляду.

В акті зазначаються також терміни усунення несправностей і виконавці намічених заходів. Акт підписують всі посадові особи, які брали участь у комісійному огляді.

З результатами комісійного огляду та заходами щодо усунення виявлених несправностей, з терміном їх усунення ознайомлюються чергові по станціях та всі причетні працівники.”

„п.6.3 Персональна відповідальність за якість і своєчасність усунення несправностей, виявлених під час проведення місячного огляду, покладається на відповідальних працівників, які обслуговують ці пристрої.

п.6.4 Контроль за ходом усунення недоліків покладається на керівників підрозділів, що обслуговують ці пристрої.”
5.5 (Інструкція з забезпечення безпеки руху поїздів при виконанні колійних робіт, ЦП-0067, затверджена та введена в дію наказом Міністерства транспорту України від 11.12.2000 № 692).

„п.4.1 На станційних коліях забороняється виконувати роботи, що вимагають огородження сигналами зупинки або зменшення швидкості, без згоди на це чергового по станції і без попереднього запису, зробленого керівником робіт у Журналі огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ, зв'язку і контактної мережі. На ділянках, обладнаних диспетчерською централізацією, такі роботи повинні виконуватися згідно з зазначеним вище порядком, але тільки за згодою поїзного диспетчера.”
5.6 (Інструкція з забезпечення безпеки руху поїздів при виконанні робіт з технічного обслуговування та ремонту пристроїв сигналізації, централізації та блокування (СЦБ) на залізницях України, ЦШЕОТ-0018, затверджена та введена в дію наказом Міністерства транспорту України від 12.10.1999 № 492).

„п.1.5 Роботи з технічного обслуговування, усунення несправностей, ремонту і заміни пристроїв СЦБ на залізничній станції повинні виконуватися з дозволу чергового по станції, а на залізничних станціях, розташованих на ділянках з диспетчерською централізацією – з дозволу поїзного диспетчера. Роботи можуть виконуватися з виключенням або без виключення пристроїв.”
5.7 (Інструкція з складання графіка руху поїздів на залізницях України, ЦД-0040, наказ УЗ від 05.04.02 № 170-Ц).

„п.2.3.3 Станційні і міжпоїзні інтервали встановлюються виходячи із умов повного забезпечення безпеки руху і найкращого використання пропускної спроможності залізниць.

Станційні інтервали визначаються по кожній стрілочній горловині станції (приймально-відправному парку), для кожного примикаючого до станції перегону у суворій відповідності з вимогами технічно-розпорядчого акта станції і технологічного процесу її роботи.

Норми часу на операції з приймання, відправлення і пропуску поїздів встановлюються для кожного роздільного пункту за даними хронометражних спостережень, тягових розрахунків і згідно з рекомендаціями Інструкції з визначення станційних і міжпоїзних інтервалів.”
5.8 (Методичні вказівки щодо запобігання випадків самовільного виходу рухомого складу, ЦД-0063, наказ УЗ від 16.06.06 № 225-Ц).

„п.2.2 Для кожної станції порядок закріплення вагонів і составів та кількість гальмових башмаків (спеціальних стаціонарних пристроїв), які необхідно укладати для закріплення рухомого складу на тій чи іншій колії залежно від місцевих умов, указується у технічно-розпорядчому акті станції (ТРА).”
5.9 (Методичні вказівки зі складання масштабних і схематичних планів станцій та поздовжніх профілів колій, ЦП-0125, наказ УЗ від 15.12.04 № 972-ЦЗ).

„п.1.1. Згідно з п.3.7 ПТЕ план та профіль головних та станційних колій, а також під'їзних колій, які належать залізниці, підлягають періодичній інструментальній перевірці не рідше одного разу на 10 років.

п.1.2. Поздовжні профілі сортувальних гірок, підгіркових та витяжних колій на сортувальних, дільничних і вантажних станціях перевіряються не рідше одного разу на 3 роки, на решті станційних колій профіль перевіряється не рідше одного разу на 10 років. Після кожної перевірки у місячний термін дані про стан плану й профілю колії подаються службою колії начальнику служби перевезень. Ділянки, на яких виконуються реконструкція колії та інші роботи, що викликають зміну плану й профілю, перевіряються виконавцями робіт після їх закінчення з поданням у дистанцію колії, а на станціях – і начальнику станції відповідної документації. Зміна профілю й плану колії на електрифікованих ділянках проводиться за узгодженням із начальником дистанції електропостачання.

п.1.3. При спорудженні на території станції нових об’єктів, розширенні або перенесенні існуючих будь-яка організація, що виконує такі роботи, повинна негайно передавати начальнику дистанції колії i начальнику станції виконавчу документацію, що визначає прив'язку об'єкта до існуючого розвитку станції.

п.1.4. Організація робіт з інструментальної перевірки плану й профілю колій, виготовлення відповідної технічної документації, а також складання масштабних та схематичних планів станцій покладається на служби колій залізниць із залученням для виконання цих робіт проектних інститутів, проектно-наукових, проектно-кошторисних груп та інженерно-геологічних баз залізниці, які мають право на виконання цих робіт. Роботи виконуються згідно з технічним завданням замовника.

п.1.5. Дистанції колій повинні мати масштабні й схематичні плани станцій, поздовжні профілі усіх головних та станційних колій, сортувальних гірок, а також під'їзних колій, де обертаються локомотиви залізниці.

п.1.6. Геодезична зйомка станцій повинна виконуватися відповідно до загальних вимог, які встановлені «Правилами технічної експлуатації залізниць України», «Инструкцией по топографической съемке в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 и 1:500», а також згідно з діючими «Правилами техники безопасности при железнодорожных изысканиях», «Інструкцією з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України», «Інструкції з забезпечення безпеки руху поїздів при виконанні колійних робіт» та вказівками Укрзалізниці з питань охорони праці та безпеки руху.”

„п.4.4. На плані станції необхідно показувати напрямок магнітного меридіану та кут між напрямком осі «Х» та магнітним меридіаном.”

„п.5.1. Поздовжні продольні профілі станційних колій складають в масштабах: горизонтальний – 1:5000, вертикальний – 1:200 (додаток 3). При наявності кривих на профілі (графа «план колії») необхідно вказати повну характеристику плану колії: кут повороту та радіус кривої, довжини перехідних та кругових кривих, пікетажне положення початку перехідних кривих, довжини прямих вставок та величину підвищення зовнішньої рейки. Поздовжні профілі по головних та приймально-відправних коліях, маршрутах курсування, приймання та відправлення пасажирських поїздів і колій безупинного пропуску вантажних поїздів складаються для кожної колії обов’язково, а для інших станційних колій можливе складання відомості поелементних ухилів колій (додаток 2, табл.4). Можлива побудова поздовжніх профілів декількох колій на одному листі. В цьому випадку сітка профіля складається із граф: відстань, існуюча відмітка головки рейки, спрямлені ухили та відмітка головки рейки по спрямленим ухилам.

п.5.2. Поперечні профілі складають в масштабі 1:200, а при наявності відповідного завдання – в масштабі 1:100 (додаток 4).

п.5.3. Поздовжні та поперечні профілі станційних колій складають у відповідності затверджених еталонів робочого проекту або робочої документації.”

„п.6.1. Для станцій з колійним розвитком до 5 колій та корисною довжиною приймально-відправних колій до 850 м використовується масштабний план i схематичний план не складається. В інших випадках складається схематичний план (додаток 5) і початковим матеріалом для його складання є масштабний план. Схематичний план складається в масштабах: поздовжній – 1:5000, поперечний – 1:1000 або 1:2000. В необхідних випадках для отримання більш компактних схематичних планів (формат А5, А4, А3) допускається зміна масштабу. Схематичний план станції викреслюється з розміщенням горловин, як правило, «зліва направо», по напрямку відліку кілометрів.

При відсутності масштабного плану схематичний план складається за матеріалами вишукувальних робіт.

п.6.2. На схематичному плані над головними коліями у бік перегонів над стрілкою парного або непарного напрямку (Парний, Непарний) указується найменування найближчого роздільного пункту, а під стрілкою – вузлової станції, наприклад:

Б. Церква Непарний Парний Сухоліси

Фастів-1 Миронівка

п.6.3. Головні колії позначаються червоними лініями, деповські колії локомотивного і вагонного господарств – синіми, електрифіковані станційні колії (крім головних) – жовтими, решта колій – чорними. При наявності на плані колії 1520 (1435) мм та вузької (750 мм), колійний розвиток вузької колії позначається іншим кольором і в розриві цих колій дають позначення «ВК». На масштабному та схематичному планах головні колії позначаються лініями, товщиною 0,5 мм, а для решти станційних колій товщина ліній складає 0.3 мм. Під’їзні колії наносяться на план (схему) з позначкою П/К (під’їзна колія), указуючи їх відомчу належність.

На плані повинні бути нанесені номери всіх колій і стрілок, які знаходяться як у віданні служби перевезень, так і віданні інших служб.

Колії нумеруються в такому порядку:

– головні колії –римськими цифрами (I, II, III, IV), у непарному напрямку – непарними, у парному напрямку – парними;

– приймально-відправними – арабськими цифрами, починаючи з наступного номера за номером головної колії. Колії, що призначені для приймання парних поїздів, нумеруються парними цифрами (4, 6, 8, 10), а колії, що призначенні для приймання непарних поїздів – непарними цифрами (3, 5, 7, 9). На роздільних пунктах з невеликою кількістю приймально-відправних колій, які використовуються для приймання як парних, так і непарних поїздів, нумерація цих колій проводиться порядковими номерами вслід за номерами головних колій від пасажирської будівлі в польовий бік (3, 4, 5, 6, 7). Колії окремих парків, які виділені для приймання і відправлення поїздів, нумерують арабськими цифрами порядковими номерами (парними або непарними) в залежності від приймання на них парних і непарних поїздів. Кожний приймально-відправний парк повинен мати літерну позначку або найменування. Колії сортувальних парків нумеруються двома арабськими цифрами, перша з них – номер пучка, а друга – номер колії в пучку;

– решта станційних колій, які не входять в склад парків, нумеруються арабськими цифрами послідовно, починаючи з наступного номера за останнім номером приймально-відправних колій (якщо останні не згруповані в парки) або з наступного номера за останнім номером паркових колій.

п.6.5. За межу, яка відокремлює парний бік від непарного, приймається:

– на роздільних пунктах з невеликим колійним розвитком – вісь пасажирської будівлі;

– на станціях з великим колійним розвитком при центральному розташуванні пасажирської будівлі – вісь цієї будівлі; при центрально розташованій будівлі – поперечна вісь станції, яка встановлена центрально по відношенню до колійного розвитку; при нумерації по окремих парках або однорідних групах колій – середина цих парків або груп колій.

Вказана нумерація колій і стрілок є обов'язковою для застосування при спорудженні нових роздільних пунктів і капітальній перебудові існуючих. Для роздільних пунктів, які експлуатуються та частково перебудовуються, існуюча нумерація колії і стрілок залишається без змін.”

„п.6.7. Для колійного розвитку приймально-відправних і сортувальних парків на схематичному плані вказуються корисна довжина колії, відстань між осями колій та приводяться відомості колій, стрілочних переводів, будівель, поелементних ухилів колії (додаток 2, табл.1, 2, 3, 4).

п.6.7.1. Повною довжиною наскрізної колії важають відстань між вістряками ведучих на неї стрілочних переводів, а тупикової – відстань від вістряка стрілки до упору. Корисною довжиною колії вважають ту частину повної її довжини, в межах якої встановлюється рухомий склад, не порушуючи безпеки руху по сусідній колії. Корисна довжина колії може обмежуватися граничними стовпчиками, вихідними чи маневровими сигналами, стрілочними переводами та упорами. Вона може розраховуватися від граничного стовпчика до вихідного сигналу, а для колій, які мають вихідні сигнали для відправлення поїздів в непарному та парному напрямках, корисна довжина визначається окремо для кожного напрямку.

п.6.8. Для головних, приймально-відправних, сортувально-відправних колій показується спеціалізація напрямків руху:

для пасажирських поїздів

(двома стрілками)
для вантажних поїздів

(однією стрілкою)
для ходових колій

(одна стрілка із штрихом)

– для пасажирських і вантажних поїздів

(двома стрілками і однією стрілкою через інтервал)
п.6.9. Для колійного розвитку приймально-відправних і сортувальних парків на схематичному плані вказується корисна довжина кожної колії і відстань між осями колій.

п.6.10. На схемі наносяться контури основних будівель і споруд з літерними і цифровими позначками усередині контуру:

– пасажирська будівля – ПБ

– приміщення маневрового диспетчера – ДСЦ

– приміщення станційних технологічних центрів

обробки поїзної інформації і перевізних документів – СТЦ

– приміщення гірочного поста – ГП

– склад палива – ПС

– приміщення стрілочного поста та його номер – П №3

– контрольний пост і його номер – КСП № 3.

П
П № 3
ости централізації викреслюються подвійними контурними лініями з умовним позначенням усередині контурів як стрілочного поста.
п.6.11. Сортувальні пристрої позначаються:

гірки

  • профільовані витяжки

– уповільнювачі

  • башмаконакладачі системи Пачеса

башмакоскидачі

п.6.12. Вхідні, вихідні, маршрутні, маневрові світлофори і колонки місцевого управління позначаються:
світлофор щогловий прожекторний

світлофор щогловий лінзовий

світлофор карликовий одиночний

світлофор карликовий подвійний

– колонка місцевого управління

Біля основи світлофора проставляється його позначка у вигляді літери, яка вказує напрямок руху ( Н – непарний, Ч – парний) і найменування світлофора (НМ – маршрутний непарний, ЧМ – маршрутний парний, М – маневровий).

Біля основи літер пишеться цифра, яка позначає номер колії, для якої призначений світлофор (Нз – непарний напрямок, колія №5, Чз – парний напрямок, колія № 5) або порядковий номер маневрового світлофора (М48).

п.6.13. Стрілочні переводи позначаються:

– звичайні

– симетричні

– перехресні

– глухі пересічення

– з рухомим осердям хрестовини

– стрілки, що обладнані пристроями електричної або механічної централізації, зафарбовуються

– стрілки, що обладнані контрольними замками і які включені в залежність з сигналами, штрихуються

– всі інші стрілки не штрихуються

Нормальне положення стрілок позначається:



на І-шу колію на ІІ-гу колію

п.6.14. Окремі споруди і пристрої на території станції позначаються:

– пасажирські платформи

– криті вантажні склади

– криті вантажні платформи

– пішохідні містки над коліями

– тунель під коліями, що з'єднує платформи

– габаритні ворота

– вагонні ваги

– міст

– шляхопровід

– переїзди через колії в одному рівні

п.6.15. На схемі станції виставляються всі кілометрові показчики відповідно до поздовжнього профілю ліній, що примикають до станції (додаток 5).
5.10 (Тимчасова інструкція з експлуатації дільниць з шириною колії 750 мм на залізницях України, наказ УЗ від 23.12.02 № 656-Ц).

„п.2.2. Залізнична колія у відношенні до радіусів кривих, поєднання прямих та кривих, крутості ухилів має відповідати затвердженому плану і профілю ліній.

п.2.3. Станції, роз’їзди і обгінні пункти мають розміщуватись на горизонтальній площадці і на прямій, в окремих випадках допускається їх розміщення на ухилах, що не перевищують 0,004.”


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   37

Схожі:

Про роботу за 2013 рік
Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» пропоную вашій увазі звіт про роботу за 2013 рік

4 Основні напрями та методи статистичного аналізу вартісних показників...
Зазначимо також, що вартісні показники широко застосовуються при визначенні інших економічних показників, що відображають рівень...

Інформація про розвиток музейної справи в закладах освіти Білоцерківського району
Основними нормативно-правовими документами, що регламентують діяльність музеїв при закладах освіти є

Звіт Луцького міського голови перед територіальною громадою міста...
Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» пропоную вашій увазі звіт про роботу за 2014 рік

Споруди транспорту
Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України

Укладач: Горбенко Л. Г., методист Шполянського райметодкабінету, с. 55, 2011
У збірці подано нормативні документи, які регламентують діяльність шкільної бібліотеки. Детально розглянуто технологію роботи шкільної...

Дитяче самоврядування існує в Федорівській школі вже давно. Воно...
Дитяче самоврядування існує в Федорівській школі вже давно. Воно здійснюється через роботу дитячих організацій, де шкільне самоврядування...

Географія Білет №1
За тематичним картами дайте характеристику господарства Донецького економічного району

Пояснювальна записка Замовник
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства україни

Діловодство навчальний посібник
Затверджено вченою радою Національного університету водного господарства та природокористування



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

i.lekciya.com.ua
Головна сторінка