Пошук по сайту


Урок на тему «Пилип Орлик гетьман України в еміграції, генеральний писар, автор першої у світі Конституції»

Урок на тему «Пилип Орлик гетьман України в еміграції, генеральний писар, автор першої у світі Конституції»

Сторінка1/3
  1   2   3
Урок на тему «Пилип Орлик – гетьман України в еміграції, генеральний писар, автор першої у світі Конституції». Історія України, 8 клас.

Ольга Тисовська, методист Львівського обласного інституту підвищення кваліфікації вчителів, вчитель вищої категорії
Навчальні цілі уроку:

- охарактеризувати діяльність гетьмана Пилипа Орлика у вигнані;

- розкрити програмні положення Конституції Пилипа Орлика, як першого державного документу Української козацької держави;

- виробляти навички аналізу й порівняння історичних подій;

- розвивати пошуково-дослідницькі навички;

- учити культури ведення дискусії;

- виховувати шанобливе ставлення до славного минулого нашого народу, історії України.

Очікувані результати

Після уроку учні повинні вміти:

  • виступати з повідомленнями;

  • розвивати історичне мислення;

  • давати оцінку діяльності гетьмана Пилипа Орлика, автора першої Конституції України «Пакти і Конституція прав і вольностей Запорозького війська»;

  • визначати основні положення Конституції Пилипа Орлика.


Тип і вид уроку: урок-дослідження з елементами дискусії.

Методи і прийоми: пошуково-дослідницький
метод випереджувального навчання, мультимедійні презентації, ігри: «Займи позицію», « Джерело історії», робота з історичною картою, робота в малих групах, робота в парах.

Діяльність учителя: формує творчі дослідницькі групи, оголошує випереджувальні завдання, аналізує роботу творчих груп, оцінює роботу учнів.

Діяльність учнів: приймають активну участь під час уроку, оцінюють діяльність учнів класу, висловлюють свою думку, беруть участь в обговоренні індивідуальних дослідженнях.

Ключові поняття: політична еміграція, Конституція «Пакти й Конституція прав і вольностей Запорозького війська», розподіл влади, республіка, державна релігія, коаліція, Малоросія, Малоросійська колегія, протекторат, мазепинці.

Хронологічна таблиця -1672-1742 - роки життя Пилипа Орлика, 1710 рік – обрання Пилипа Орлика гетьманом в еміграції; 16 (5) квітня 1710 р. – на козацькій раді під Бендерами було прийнято документ «Пакти й Конституція прав і вольностей Запорозького війська» (пізніше документ отримав назву «Конституція Пилипа Орлика»); 1711,1713 рр. – походи козацьких загонів П. Орлика на Правобережну Україну; травень-червень 1711 р. – Прутський похід російської армії Петра І проти Османської імперії. Прутський мир;

12 липня 1711р. – угода (договір) між Росією і Туреччиною підписання Прутський мирний договір; 1713 р. – Андріанопольський договір Росії з Туреччиною; 1714р.- мирний договір між Туреччиною і Польщею. Остаточна ліквідація козацького устрою на Правобережній Україні.

Обладнання: портрет Пилипа Орлика, мультимедійний проектор, схема-таблиця «Діяльність Пилипа Орлика», картки для роботи в групах, документ «Конституція Пилипа Орлика», картосхема «Похід Пилипа Орлика на Правобережну Україну», зміст Прутського договору 1711 р., слайди.

Методичні рекомендації до уроку: за два-три тижні учням пропонується об’єднатися в групи, вибрати теми досліджень, випереджувальні завдання, вибрати рекомендовану літературу.

Теми досліджень:

1 група - «Пилип Орлик – гетьман у вигнанні».

2 група – «Пакти й Конституція прав і вольностей Запорозького війська».

3 група - « Реорганізація суспільних структур та внутрішньої політики у Запорозькому війську».

4 група - «Розширення демократичних засад у козацькій державі».
Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності . Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Мультимедійна презентація «Життєвий шлях гетьмана Пилипа Орлика»

Український історик Дмитро Дорошенко (1882-1951) дав таку оцінку діяльності гетьману Пилипа Орлика в еміграції:« Він старався використати кожну нагоду, кожен міжнародний конфлікт на сході Європи, щоб тільки поставити українську справу на порядок дня. Але всі старання великого патріота були даремні». У цьому була трагедія його життя. Він поставив на вівтар служінню України все своє життя, не досягши заповітної мрії, тому що Московія перетворила Україну в страшну руїну.

Після смерті 21 вересня 1709 року Івана Мазепи на похороні Пилип Орлик сказав: «Він знехтував усім, що було йому найдорожчого на світі, знехтував і самим життям, аби піднести свою Вітчизну і визволити її з-під московського ярма». Ці слова можна віднести і до нього самого.
Мультимедійна презентація

«Маловідомі сторінки із життя за кордоном Пилипа Орлика (1672-1742)»

Походив зі знатної чеської родини, яка емігрувала до Польщі. Батько, Степан Орлик, загинув під Хотином у 1673 році, на 51 році життя. Козацька старшина обрала гетьманом Пилипа Орлика в місті Бендери, який так і залишився гетьманом у вигнанні (1710-1742).

Народився під Вільно, у с. Косуті Ошмянського повіту, на Вінничині. Дитячі роки провів в Україні. Спочатку навчався в єзуїтській колегії у Вільно, а потім у Києво-Могилянському колегіумі, навчався красномовства і філософії, у славного, на той час, професора Степана Яворського. Після закінчення якого, в 1692 році був призначений кафедральним писарем Київської митрополії. Із 1700 року служив у Генеральній військовій канцелярії. 23 листопада 1698 року одружився з дочкою Анною полтавського полковника Павла Герцика. Генеральний військовий писар (1706-1708), прибічник І.Мазепи, після Полтавської битви відійшов разом з ним у Бендери, де 1710 року був проголошений гетьманом і одразу визнаний шведським королем та турецьким султаном. За його участі було складено «Пакти і Конституцію прав і вольностей Запорозького війська» (05.04.1710 р.).

Текст Конституції був складений латинською та книжною українською мовами і містив преамбулу (вступ) і 16 статей.

Хоч Конституція і не була запроваджена в життя, вона стала видатною пам’яткою української державно-політичної думки в еміграції. Перша Конституція України була визнана як народна демократична конституція, яка передбачала встановлення національного суверенітету і визначення кордонів Української держави, забезпечення демократичних прав людини, визначення непорушності складових чинників правового суспільства. Ним були вироблені не знані ще в Європі демократичні засади суспільного життя. Цього ж року разом з кримськими татарами Пилип Орлик здійснив похід на Правобережну Україну, проте відступив перед переважаючими військовими силами Петра І. Вирішальний бій відбувся над річкою Прут, у липні 1711 року. Оточений турками цар вимушений був підписати Прутський договір, за якими Петро І відмовився від претензій на Правобережну Україну.

Уряд Пилипа Орлика намагався створити широку антиросійську коаліцію держав. Але ці намагання виявилися марними – європейські держави не бажали воювати за Україну. Крім цього, міжнародна ситуація не сприяла цьому:

  • у 1721 р. закінчилася Північна війна, в якій перемога здобула Росія, яка загарбала країни Прибалтики;

  • Туреччині відійшли Азовське узбережжя;

  • у Польщі продовжувалися міжусобні протиріччя, які призвели до встановлення влади Фрідріха-Августа, ставленика російського царя.

Через рік, у 1712 році П. Орлик переїздить у Салоніки (територія Греції).

А з 1724 року міняє місце проживання - Швеція, Польща, Англія, Ватикан, Франція, де намагався заручитися підтримкою цих урядів у боротьбі проти царської Росії та підняти українське питання на міжнародний рівень. Проте ці заходи успіху не мали.

Гетьманові не вдалося вернутися на Україну. Помер і похоронений в Яссах у Румунії, в 1742 році, на самоті, у віці 70 років. Місце його поховання досі невідоме.

Пилип Орлик – автор книг, присвячених Мазепі («Алкід російський», 1695) та Обідовському («Гіпномен Сарматський», 1698). Відомий як автор блискучих політичних маніфестів: «Вивід прав України», 1712, «Маніфест до європейських урядів», 1712, цінного «Діяріуша» («Щоденник подорожнього», 1720-1732), «Щоденник» опублікований 1989 році, Гарвардським університетом (США).

Оригінал першої у світі Конституції гетьмана Пилипа Орлика, присвяченій охороні національно-державних прав України був написаний французькою мовою, його знайшов у 1922 році професор Ілля Борщак, в архівах замку Дентевіль, що належав дружині сина гетьмана - Григора Орлика, графині Олені Орлик, уродженій маркізі де Дентевіль.

ІІІ. Презентації дослідницьких робіт (групова робота)

1-а група «Пилип Орлик – гетьман у вигнанні».

2-а група «Пакти й Конституція прав і вольностей Запорозького війська».

3-я група «Реорганізація суспільних структур та внутрішньої політики у Запорозькому війську».

4-а група « Розширення демократичних засад у козацькій державі».

ІУ. Повідомлення 1-ої групи дослідників «Пилип Орлик – гетьман у вигнанні » (мультимедійна презентація).

Про життєвий шлях і долю П. Орлика існують численні легенди і домисли. Розкрити одну з таємниць спробував розкрити відомий історик Ілля Борщак, доля якого «закинула» у вимушену еміграцію до Франції. В архівах Міністерства закордонних справ Франції,знайдено документи про Пилипа та Григора Орликів.

З цих документів відомо, що у 1698-1700 рр. П. Орлик призначений писарем у канцелярії Київського митрополита. Наступні 6 років – старший військовий канцелярист, згодом - регент (управитель справами) Генеральної військової канцелярії. З 1706 року – генеральний писар, найближчий радник гетьмана І. Мазепи.

Після обрання його гетьманом у 1710 році, він організовує похід на Україну. У 1711 році об’єднані війська під командуванням П.Орлика підійшли до добре укріпленої Білої Церкви, у якій перебував російський гарнізон. Розпочалася облога міста, але жоден зі штурмів не був успішним, тому що гарнізон мав достатньо боєприпасів і артилерію. Через місяць, у травні 1711 року, розпочався наступ московських військ під проводом Б. Шереметьєва. За таких обставин поляки відступили, татари і турки почали тікати, а по дорозі грабити, вбивати і забирати в неволю сотні тисяч українців (ясир). Українські козаки, довідавшись про звірства турків і татар, подалися рятувати свої родини. Із 16 тисяч українського війська залишилося лише 3 тисяч, з якими гетьман відійшов до Бендер.

Протягом наступних років П. Орлик із невеликою групою прибічників здійснює поїздки з однієї держави в іншу, у пошуках підтримки. У 1714 році перебував у Молдовії, з 1715-1720 рр. живе у Швеції, після чого вимушено відбув до Польщі (за іншими даними – до Німеччини, а згодом до Франції), де мешкав два роки. З 1722 – 1738 року жив на територію Османської імперії, в Салоніках. Останні роки прожив в Яссах у Румунії.

Повідомлення 1-ої групи експертів

«Пилип Орлик – гетьман у вигнанні» (проект)

Вісімнадцяте століття характеризується в історії України остаточно втратою державної автономії. У лави борців за незалежність України після смерті гетьмана Івана Мазепи стає Пилип Орлик. Ще у 1708-1709 рр. разом із Мазепою він намагався створити антимосковську коаліцію західноєвропейських держав і Швеції, яка б стала гарантом політичної незалежності України. Поразки шведсько-українських військ у Полтавській битві змусила Пилипа Орлика емігрувати разом з Мазепою і значною частиною козацької старшини.

З Пилипом Орликом виїхала його численна родина: дружина Анна, сини Григорій, Михайло і Яків (народився в Бендерах і мав хрещеним батьком Карла ХІІ) та дочки Настя, Варвара, і Марта (народжена теж у Бендерах).

Три десятиліття Орлик прожив в еміграції, переїжджаючи з країни в країну: Швеція, Німеччина, Франція, Туреччина. Разом з старшим сином Григорієм, що став згодом генералом і національним героєм Франції, на честь якого названо аеропорт в м. Орлі, встановлював зв’язки з урядовими країнами Європи.

20 останніх років життя гетьман не бачився з родиною, що знайшла прихисток у Польщі та в Україні.

Пилип Орлик залишив про себе пам'ять невтомного борця за долю України, автора першої Конституції, затвердженої на козацькій раді 5 квітня 1710 року в Бендерах.

Повідомлення 2-ої групи дослідників «Пакти й Конституція прав і вольностей Запорозького війська» (презентація слайдів)

Новообраний гетьман уклав із козацькою старшиною документ , який дістав назву «Пакти і Конституція прав і вольностей Запорозького війська», або Бендерська конституція. Цей документ по різному трактують історики, так, відомий український історик О. Оглоблин назвав «другою поразкою…гетьмана Мазепи після Полтавської катастрофи, яка завдала великого удару гетьманській владі». А видатний історик І. Крип’якевич звинуватив Пилипа Орлика у тому, що він «не виявив широкого політичного світогляду», «…всі ці постанови мали егоїстично класовий чи груповий характер…Творці Конституції – старшина і запорожці – не виявили широкого політичного світогляду».

Проте ця Конституція вперше в Європі виробила реальну модель вільної незалежної держави, заснованої на природному праві народу на свободу й самовизначення, мала на меті задовольнити перш за все інтереси тих соціальних груп, на які намагався спиратися. Це була модель, що базувалася на незнаних досі демократичних засадах суспільного життя, а також обґрунтувала державний порядок України, проголошувався захист інтересів простого народу.

Документ написаний латинською і українською мовами. Вперше новообраний гетьман уклав офіційну угоду зі своїми виборцями, чітко визначаючи умови, на яких він дістав владу.

Конституція складалася зі вступу і 16 статей. Вступ (преамбула) містив історію українського народу і пояснював, чому Україна йде на розрив з московським царем.
Мультимедійна презентація Конституції Пилипа Орлика

а) проголошувалася незалежність України від Росії та Речі Посполитої;

б) обґрунтовується протекція шведського короля та союз з Кримським ханством;

в) територія України визначається Зборівським трактатом 1649 року;

г) запорожцям повинні були повернути їхні давні містечка Трахтемирів, Кодак, Келеберду, землі під Ворсклою; фортеці, побудовані І. Мазепою, ліквідовувались;

д) при гетьману утворюється Генеральна рада із законодавчою владою, яка складається з генеральної старшини, полковників, виборних депутатів від кожного полку та делегатів від запорожців. Рада збирається тричі на рік – на Різдво, Покрову та Великдень;

е) справи про кривду гетьманську та провини старшини розглядає генеральний суд, до діяльності якого гетьман не має права втручатися;

є) державна скарбниця і майно підпорядковується генеральному підскарбію, на отримання гетьмана призначаються окремі землі;

ж) встановлюється виборність полковників, сотників з наступним їх затвердженням гетьманом;

з) спеціальна комісія має здійснювати ревізію державних земель, яким користується старшина, а також повинностей населення;

й) скасовується оренди та податки на утримання гетьманської гвардії;

і) гетьман має захищати козацтво і своє населення від надмірних податків і повинностей, допомагати козацьким вдовам і сиротам.

Повідомлення 2-ої групи дослідників «Історичне значення Конституції Пилипа Орлика»:

  • Конституція проголошувала Україну республікою і поділяла владу на законодавчу, виконавчу і судову. Документ утверджував єдину православну владу на Україні, тобто цим пунктом утверджувався вихід Київської митрополії з підпорядкування московського патріарху.

  • Гетьман розумів, що в ситуації, коли почався наступ Московії на захоплення України йому не обійтися без союзників. Тому в його документі є слова, які можна розуміти як його прагнення за незалежність і волю українського народу від «недружніх сусідів»: « Ми не можемо дивитися холоднокровно на нещастя, яким піддалася наша нація, на порушення її прав у багатьох випадках, ми, одначе не керуватимуся почуттям помсти, але виключно мотивом справедливості та згідно з правом, яке дозволяє кожному захищати свою власну справу й свою долю. Ми заявляємо, що не винні в людській крові, яка може пролитися, і щоби вказати, що ми не проти посередництва християнських володарів, у спеціальнім артикулі нашого трактату зі шведським королем ми говоримо, що коли за допомогою Господа Бога козацька нація буде поновлена у своїх правах, ми не відмовимося від посередництва безсторонніх держав для урегулювання кордонів й інших труднощів, які можуть трапитися».

  • Пилипу Орлику першому з гетьманів удалося підняти українське питання на таку висоту, якої не досяг ніхто до нього. Проблема полягає в тому, що ні один із правителів європейських держав його не підтримав.

  • Автор Конституції не тільки на словах, але і особисто прагнув реалізувати свою програму – відновлення української самостійності. Уже 1711 року він підписав військово-політичний союз із кримським ханом і вирушив з військом на Правобережну Україну. Під час цього походу на сторону гетьмана перейшли козаки правобережних полків, крім Білоцерківського полку, селяни і міщани. До середини березня удалося звільнити від російських застав майже всю південну і центральні частини Правобережжя. Проте під Білою Церквою козацькі війська отримали поразку через чергову зраду турків і татар, крім того Росія підписала Прутський договір, тому гетьману не вдалося на практиці реалізувати умови Конституції.

  • Конституція мала на меті консолідацію українського суспільства, про що свідчать зафіксовані в ній обмеження самовладдя гетьмана, розширення демократичних засад у суспільстві, повернення Запорізької Січі традиційних прав і вольностей та особистого статусу, підтвердження прав українських міст, обмеження соціальної експлуатації. На ідею суспільної єдності був наділений і єдиний недемократичний пункт цього документа, який, відкидаючи релігійну толерантність та віротерпимість, ствердження виняткового права православ’я в Україні.

  • Конституція П. Орлика, створена на основі узагальнення попереднього історичного досвіду, була спробою створити надійне соціальне підґрунтя для реалізації національно-державницьких планів, тобто спробою подолання помилок Івана Мазепи.


  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Гетьманство в Україні
Михайло Ханенко, правобережний гетьман (1669—1674); Іван Самойлович (1672—1687); Іван Мазепа (1687— 1709); Іван Скоропадський (1708—1722);...

Методичні рекомендації пилип Орлик автор однієї з перших у світі...
Конституції гетьмана Пилипа Орлика», а також наказу Міністерства юстиції України від 04. 12. 2009 №1132/7 «Про затвердження плану...

План І. Вступ >ІІ. Огляд Конституцій: а 1919 року; б 1929 року; в...
Конституції. Відповідно до постанов ІІІ з’їзду кп(б) у проект першої конституції Української рср був розроблений Центральним виконавчим...

Про генеральний план м. Боярка загальні положення
Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування...

Курсова робота на тему: “ Конституція України фундамент подальшої розбудови правової держави”
Розвиток конституційної думки в Україні як історична передумова сучасної Конституції 5

Курсова робота на тему: “ Конституція України фундамент подальшої розбудови правової держави”
Розвиток конституційної думки в Україні як історична передумова сучасної Конституції 5

Урок 6 Тема. Що таке конституція
Конститу­цію України як Основний Закон держави, тлумачити зміст її окре­мих положень, називати органи законодавчої, виконавчої та...

Уроку: Україна на передодні Першої світової війни. Початок Першої світової війни
Робочий зошит учня з предмету «Історія України» по темі «Україна в роки Першої світової війни. Початок Української революції»

Методичні рекомендації
Всеукраїнський олімпійський урок та Олімпійський тиждень на тему: «Історія – є. Майбутнє – твоє.». Під час проведення заходів необхідно...

Дипломної педагогічної освіти Урок-гра на тему: «Технологія виконання ручних швів: «козлик»
Урок-гра на тему: «Технологія виконання ручних швів: «козлик», «тамбурний» (5 клас)



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

i.lekciya.com.ua
Головна сторінка